Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5960/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5960/24 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 15.07.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3824 гривні 35 копійок в місяць у загальній сумі 254 134 гривні 22 копійки за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.03.2018 позивачу має бути виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення у фіксованому розмірі. Позивач вказує, що у березні 2018 року підвищилось грошове забезпечення. Розмір підвищення доходу у березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Оскільки індексація у березні 2018 року (місяці підвищення посадових окладів) становитиме значно більшу суму, ніж сума підвищення грошового доходу позивача, а тому виникають підстави для застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 15.09.2021. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3824 гривні 35 копійок в місяць за період з 18.07.2019 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу в обґрунтування якої зазначила, що судом першої інстанції на неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не повно з`ясовано обставини справи, а тому просить скасувати рішення від 15.07.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що позивачу фактично нараховано індексацію за спірний період, виходячи з місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) березня 2018 року, тобто позивачу виплачено поточну індексацію грошового забезпечення. Апелянтом зазначено, що різниця доходу позивача в березні 2018 року є більше ніж сума можливої індексації у березні 2018 року, що виключає право позивача на отримання суми індексації різниці відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського у період з 28.08.2017 по 17.07.2019. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №420/3253/20 апеляційні скарги Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року з прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 для обчислення індексації грошового забезпечення у вересні 2015 року (базовий місяць); в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі №420/16215/23 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року включно та зобов`язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року включно із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3824,35 грн. з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, у розмірі 63356,73 грн. з урахуванням раніше виплачених сум індексації. Даною постановою, зокрема, встановлено, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 638,80 грн., що не перевищує суму можливої індексації. Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року не підлягає встановленню під час розгляду даної справи. Як зазначено позивачем та встановлено судом, з 17.07.2019 року ОСОБА_1 переведений з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до військової частини НОМЕР_2 , де проходить військову служу у період з 18.07.2019 року по теперішній час. Також, позивачем зазначено та не спростовано відповідачем, що він зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 . За твердженням ОСОБА_1 відповідачем за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2019 року по 31.01.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог, які стосувались періоду з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII). Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078). Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р. Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078. Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними. Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_1 не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018р. по 15.09.2021 р., що було вірно встановлено судом першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21. Так, як вже встановлено судом, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 638,80 грн., що не перевищує суму можливої індексації. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі №420/16215/23 також встановлено наявність у позивача права на отримання щомісячної індексації різниці у період з 01.03.2018 року по 17.07.2019 року у розмірі 3824,35 грн. (4463,15-638,80) щомісячно. Протягом усього строку розгляду даної справи відповідачем не надано доказів того, що за посадою на яку призначено позивача у військову частині НОМЕР_2 відбулось підвищення грошового доходу, яке перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. При цьому судом встановлено, що посадовий оклад позивача у березні 2018 року складав 5640,00 грн., після переведення позивача до військової частини НОМЕР_2 посадовий оклад позивача склав 5500,00 грн. Таким чином, вірним є висновок суд першої інстанції про наявність у позивача права нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, суд враховує, що відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Суд враховує, що індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4%, внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу "поточної" індексації грошового забезпечення у січні 2024 року не було. Водночас щодо виплати позивачу "фіксованої" індексації (індексації-різниці) суд враховує, що позивач у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 продовжував проходити військову службу та перебував на грошовому забезпеченні, з 01.03.2018 розмір посадового окладу позивача залишався незмінним. Отже відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині. Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеними висновками, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. У контексті оцінки доводів апеляційних скарг апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук