Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/4633/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/4633/23 Номер провадження 33/814/823/24Головуючий у 1-й інстанції Олейнікова Г. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мохнюка Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мохнюка Дмитра Михайловича подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 травня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ПП «Трансоіл Груп»,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ПП «Трансоіл Груп», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП)з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП за те, що він 29 червня 2023 року о 19.00 год. в м. Кременчуці, поблизу проїзду Галузевого, буд. 82 на автостоянці Торгівельного дому, керував транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ППЦ, д.н.з. НОМЕР_2 та вчинив дорожньо-транспорту пригоду, та до проведення медичного огляду з метою встановлення сп`яніння, вживав спиртні напої, а саме алкогольне пиво. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.10є Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 травня 2024 року, ОСОБА_1 через свого захисника адвоката Мохнюка Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мохнюк Д.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. Мотиви суду Згідно ч.7 ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність, окрім іншого, настає у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Відповідно до п.2.10є ПДР України в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі. З протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 434015 від 29 червня 2023 року (а.с.1) вбачається, що 29 червня 2023 року о19.00 год. в м. Кременчуці, поблизу проїзду Галузевого, буд. 82 на автостоянці Торгівельного дому, керував транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ППЦ, д.н.з. НОМЕР_2 та вчинив дорожньо-транспорту пригоду, після якої вживав алкогольні напої, а саме алкогольне пиво. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п 2.10є ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалась на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 434015 від 29 червня 2023 року (а.с.1); схему ДТП (а.с.2); письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 (а.с.3); відеозаписи (а.с.6). Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшла вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме вживання алкоголю особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість твердження скаржника про те, що працівники не зафіксували ознаки сп`яніння та огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки з відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції чітко вбачається, що поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту і млява мова та неодноразово було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яння у встановленому законом порядку, однак від його проходження водій ОСОБА_1 відмовився. Твердження захисника - адвоката Мохнюка Д.М. про те, що у ОСОБА_1 відсутній суб`єктивний склад правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП, оскільки він не знав і не міг знати про виклик працівників поліції для оформлення ДТП за його участю, так як він домовився з іншим водієм про врегулювання спору, є необґрунтованими та такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису чітко вбачається, що у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 не домовились щодо добровільного врегулювання наслідків дорожньо-транспортної пригоди, то останній викликав працівників поліції для вирішення даної ситуації. Окрім того, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 , зазначає, що він неодноразово приходив до ОСОБА_1 для вирішення питання щодо відшкодування збитків внаслідок ДТП у добровільному порядку, однак у останнього не було достатньої суми коштів, після чого ОСОБА_1 відповів «я тобі сказав викликай», внаслідок чого потерпілий зазначив «то і визвав», тобто дана обставин свідчить, що ОСОБА_1 чітко володів інформацією щодо ситуації яка склалась та усвідомлював про відсутність усних домовленостей про врегулювання спору. Так, з відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що після того, як працівники поліції приїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди, та почали спілкуватися з її учасниками, водій ОСОБА_1 зазначив « я вже тікишо випив пива» (пряма мова), таким чином, визнав факт вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкоголю після скоєння ДТП, та на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеозаписі, долученому до матеріалів справи. Щодо посилання скаржника про закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне. Згідно ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 434015 від 29 червня 2023 року вбачається, що подія сталася 29 червня 2023 року, а постанова про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та накладення на останнього адміністративного стягнення, була винесена місцевим судом 17 травня 2024 року, тобто не пізніш ніж через рік з дня вчинення правопорушення. Таким чином, на момент розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені статтею 38 КУпАП, не сплинули, а тому у апеляційного суду немає підстав для застосування положень ст.38 КУпАП. Отже, жодних об`єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У свою чергу, стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Мохнюка Дмитра Михайловича про закриття провадження у справі на підставі п.7 с.1 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП залишити без задоволення. Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ід 17 травня 2024 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко