Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 214/8485/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 214/8485/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 31 травня 2024 року у справі №214/8485/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Інспектор №1 батальйону №2 Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДП поліції НП України, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд,- ВСТАНОВИВ: "01" листопада 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому просив скасувати постанову серії ЕАТ № 7988023 від 21.10.2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 травня 2024 р. у справі № 214/8485/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Інспектор №1 батальйону №2 Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДП поліції НП України, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 31 травня 2024 року у справі №214/8485/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав оцінки відсутності фактів підтверджуючих керування позивачем автотранспортного засобу з номерними знаками що йому не належать. Крім того скаржник зазначає, що не міг бути обізнаним, що ТЗ яким він користується можуть перереєструвати без його участі, без приїзду автівки до МРЕО. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 21.10.2023 року приблизно о 20 год. 16 хв. в м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 63 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, легковим автомобілем DODGE JOURNER з номерними знаками НОМЕР_1 , що не належить цьому засобу, згідно бази ПНП за вказаним VIN кодом зареєстрований номерний знак НОМЕР_2 , а також не мав при собі свідоцтва про реєстрацію на даний транспортний засіб, чим порушив п.п.2.16 ПДР України, ст.126 ч.1 КУпАП, п.2.9 ПДР України керування транспортним засобом, що не належить цьому засобу. Не погодившись зі спірною постановою позивач звернувся до суду. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 25.11.2005 між позивачем та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, про що Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 25.11.2005 року складено відповідний актовий запис №697. Позивач вважає, що перебуваючи в шлюбі, 02.07.2019 року подружжям було придбано транспортний засіб легковий автомобіль DODGE JOURNER, з номерним знаком НОМЕР_1 , який є спільною сумісною власність позивача та його дружини ОСОБА_3 при цьому зазначений транспортний засіб був зареєстрований на дружину позивача. Позивач зі своєю дружиною протягом 2023 року проживає окремо, шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, 13.10.2023 року в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розглянуто справу №214/6817/23 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Під час окремого проживання позивач продовжував користуватися автомобілем DODGE JOURNER, з номерним знаком НОМЕР_1 , як співвласник. Проте, 26.08.2023 року ОСОБА_3 була проведена перереєстрація транспортного засобу через зміну номерних знаків, в результаті якої змінено номерний знак автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Перереєстрація транспортного засобу проведена без погодження з позивачем, як зі співвласником, будь-якою інформацією щодо цього позивач не володів і користувався автомобілем, як співвласник спільної сумісної власності. Інформація щодо перереєстрації транспортного засобу через зміну номерних знаків, яка була проведена дружиною позивача 26.08.2023 року, отримана адвокатом позивача вже після складення на нього спірної постанови та підтверджується листом про надання інформації від 26.10.2023 №31/4-1248-28 Аз-2023, виданим Територіальним сервісним центром МВС №1248. Державний номерний знак на автомобілі DODGE JOURNER, був закріплений у встановленому для цього місці, відповідав державному стандарту. Встановлення номерного знаку НОМЕР_1 регламентовано свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданим 02.07.2019 НОМЕР_4 . Власником транспортного засобу є ОСОБА_3 , яка доводиться позивачу дружиною, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 02.09.2023 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що належними та допустимими доказами підтверджено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про обґрунтованість прийнятої постанови. Дослідивши обставини по справі, колегія суддів зазначає наступне. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР). Відповідно до п. 2.9.«в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Згідно з приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація транспортних засобів без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів. Факт використання ОСОБА_1 транспортного засобу з номерним знаком, що не належить даному транспортному засобу підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем. Доводи щодо необізнаності останнього про факт перереєстрації автомобіля колегія суддів відхиляє, оскільки необізнаність не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства, крім того зазначення позивачем такої причини є очевидним намаганням уникнути адміністративної відповідальності. Відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП настає у разі керування або експлуатації транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як встановлено з СD-диску, наявного в матеріалах справи, на файлі з позначкою «clip -0 mp4», зафіксовано відео, як працівники патрульної поліції затримують ОСОБА_1 . Вказують на той факт, що ОСОБА_1 не зупинив транспортний засіб на вимогу поліцейських та факт перебування ОСОБА_1 в алкогольному сп`янінні. Поліцейськими надано пояснення ОСОБА_1 про той факт, що він незаконно заволодів транспортним засобом, що транспортний засіб DODGE JOURNER перебуває у розшуку. На вимогу надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку з його відсутністю у нього. - на файлі з позначкою «clip -1 mp4», зафіксовано відео, де працівники патрульної поліції з`ясовували питання щодо наявності камер відеоспостережень на стоянці де ОСОБА_1 поставив машину. З телефонного дзвінка до керівника стоянки, з`ясувалося про наявність камери відеоспостереження. При перегляді відеозапису патрульної поліції з`ясовано, що ОСОБА_4 бачив факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля DODGE JOURNER, ОСОБА_4 на вимогу поліцейського надані пояснення. - на файлі з позначкою «clip -2 mp4», зафіксовано відео, на якому ОСОБА_4 надає свої пояснення поліцейському патрульної поліції. На вимогу поліцейського повторно надати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 показує тільки фотографію свідоцтва. Як з`ясувалося з даного відео, ОСОБА_1 керував транспортним засобом легковим автомобілем DODGE JOURNER з номерним знаком НОМЕР_1 , що не належить цьому транспортному засобу згідно бази ПНП та вказаним VIN кодом зареєстрований номерний знак НОМЕР_2 . - на файлі з позначкою «clip -3 mp4», зафіксовано відео де ОСОБА_3 на вимогу поліцейського надає свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, а саме легкового автомобіля DODGE JOURNER. - на файлі з позначкою «clip -4 mp4», зафіксовано відео на якому працівник поліції пропонує проходження тесту на алкогольне сп`яніння на місці зупинки, проходження медогляду в медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовляється. Поліцейським патрульної поліції ознайомлено ОСОБА_1 з його правами та обов`язками, повідомлено про складання постанови за ст.130 ч.1 КУпАП, про право оскарження в судовому порядку. - на файлі з позначкою «clip -5 mp4», зафіксовано відео - оформлення постанов про адміністративні правопорушення поліцейським патрульної поліції на ОСОБА_1 - на файлі з позначкою «clip -6 mp4», зафіксовано відео оформлення постанов про адміністративні правопорушення поліцейським патрульної поліції на ОСОБА_1 , підписання протоколу свідком ОСОБА_4 - на файлі з позначкою «clip -7 mp4», зафіксовано відео - оформлення постанов про адміністративні правопорушення поліцейським патрульної поліції на ОСОБА_1 - на файлі з позначкою «clip -8 mp4», зафіксовано відео про вручення постанов ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, ознайомлення з постановами, з правами, підписання протоколів, ознайомлення з поясненнями свідка ОСОБА_4 - на файлі відео 2023-24-17_26-34 зафіксовано відео де чітко зазначено, як ОСОБА_1 ставить машину на парковку та вибігає з водійського місця. Судом першої інстанції допитаний свідок ОСОБА_4 . Свідок пояснив, що привіз сестру ОСОБА_3 додому, ОСОБА_1 стояв біля своєї машини, потім поїхав за ОСОБА_4 , сів за кермо автомобіля DODGE JOURNER. Сестра не дозволяла керувати авто чоловікові, авто викрав ОСОБА_1 . На момент розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вже розлучені. ОСОБА_4 почав розвертатися, ОСОБА_1 під`їхав дуже близько, потім швидко поїхав, на виїзді патрульна поліція почала зупиняти ОСОБА_1 , Наздогнали ОСОБА_1 на парковці. ОСОБА_4 постійно був там, бачив ОСОБА_1 за кермом, про що згодом надав поліцейським письмові пояснення. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, надано належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Суть апеляційної скарги позивача натомість зводиться до твердження, що ОСОБА_1 фактично на момент складання постанови , яку оскаржує , з колишньою дружиною не проживав, перереєстрація автомобіля проведена без погодження із позивачем, як співвласником, будь-якою інформацією щодо цього позивач не володів і тому користувався автомобілем як співвласник. Тобто, позивач не заперечує факт використання автомобіля, однак стверджує, що судом неповно встановлені обставини по справі, не встановлено фактичних обставин, оскільки працівником поліції факт вчинення позивачем правопорушення , в якому звинувачено позивача, не зафіксовано. До таких тверджень та доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів ставиться критично, оскільки вищевказані докази, якими є відеофайли , зокрема, відео 2023-24-17_26-34 фіксує як ОСОБА_1 ставить машину на парковку та вибігає з водійського місця. Доводи щодо перереєстрації автомобіля без відома співвласника, яким є позивач, та інші питання, викладені у апеляційній скарзі, до предмету даної справи відношення не мають. Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не існує. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 31 травня 2024 року у справі №214/8485/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко