Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9412/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9412/24 Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У березні 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., виплаченої 28.02.2024р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №420/14952/22; - зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., виплаченої 28.02.2024р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №420/14952/22. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №420/14952/22 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення в розмірі 77 757,51грн.. При цьому, відповідачем в порушення ст.4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивачки компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Не погодившись із такою бездіяльністю ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернулася в суд із відповідним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., виплаченої 28.02.2024р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №420/14952/22. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., виплаченої 28.02.2024р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №420/14952/22. В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивачка має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходила службу у ВЧ НОМЕР_1 . На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі №420/14952/22 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення в розмірі 77 757,51грн., однак не виплатив компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку із чим позивачка звернулася до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_1 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159. Відповідно до статей 1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Згідно ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Правилами ст.4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001р. №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159). Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1.01.2001р.. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Зміст наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі страхові виплати, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. по справі №420/14952/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6.12.2023р. у справі №420/14952/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 10.02.2019р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн. змінено в його мотивувальній частині, виклавши її в редакції, наведеній у цій постанові. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 11.04.2024р. у справі №420/14952/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6.12.2023р. у справі №420/14952/22 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачки за період з 1.03.2018р. по 10.02.2019р. включно у фіксованій величині 4 463,15грн. в місяць, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, та зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити па користь позивачки індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 463,15грн. в місяць за період з 1.03.2018р. по 10.02.2019р. включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6.12.2023р. у справі №420/14952/22 залишено без змін. На виконання вказаного рішення суду, 28.02.2024р. відповідач виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення у розмірі 77 757,51грн.. Отже, судова колегія вважає, що питання щодо компенсації, визначеної Законом №2050-ІІІ, у межах розгляду справи №420/14952/22 не вирішувалось. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. виплачена 24.02.2024р., то позивачка має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за відповідний період, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у цій частині, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко