Постанова 4852 № 160/15658/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15658/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 07.10.2022 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за Списком № 2 з 16.02.2022, зарахувавши, при розрахунку пенсії додатково до визнаного, в якості стажу зі шкідливими умовами праці за Списком № 2 період роботи позивача з 18.05.1992 по 16.08.1993 та з 22.06.2007 по 08.09.2009. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 047250013029 від 22.03.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 047250013029 від 23.05.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047250013029 від 01.07.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047250013029 від 06.09.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи помічником машиніста екскаватора з 18.05.1992 по 16.08.1993 та з 22.06.2007 по 08.09.2009. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2022 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.06.2024 надійшла заява ОСОБА_1 від 08.06.2024, в якій останній просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.10.2023 № 047250013029 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 160/15658/22, винести окрему ухвалу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 160/15658/22. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, що заявник має право на звернення до суду в порядку статті 383 КАС України не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду або якщо відкрите виконавче провадження триває. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції вказав, що згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно переглянуто та 10.10.2023 прийнято рішення за № 047250013029 про відмову у призначенні пенсії. Жодних доказів у підтвердження обставин того, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, ним надано не було, а тому суд позбавлений можливості встановити факт дотримання позивачем строку на подання заяви у порядку ст. 383 КАС України. Без достовірного встановлення цього факту відсутні підстави для висновку про відповідність поданої заяви вимогам ст. 383 КАС України. З цього суд дійшов висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, тобто вона не відповідає вимогам частини 4 ст. 383 КАС України та підлягає поверненню. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Отже, момент, з якого починається перебіг десятиденного строку на подання заяви, є день, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатись про порушення його прав у зв`язку з невиконанням рішення суду, але не пізніше останнього дня строку пред`явлення до виконання виконавчого листа. Як наголосила Велика Палата Верховного Суду в постанові 07 липня 2021 року в справі № 9901/226/19, суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем 10-денного строку для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, не мають вмотивованого обґрунтування, ухвала постановлена без встановлення обставини, з якою процесуальний закон пов`язує початок перебігу такого строку, а саме, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав та який день є останнім для звернення до суду з відповідною заявою. Також судом не враховано висновки Великої Палата Верховного Суду в справі № 9901/226/19 та ту обставину, що виконавчий лист у справі № 160/15658/22 на момент звернення боржника до суду в порядку ст. 383 КАС України (заява направлена до суду 08.06.2024), перебував на примусовому виконанні. Також, суд не перевірив чи завершився строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду, та чи оскаржувалась позивачем постанова державного виконавця від 12.06.2024 про закінчення виконавчого провадження, з чим процесуальний закон пов`язує право на звернення до суду з відповідною заявою в порядку ст. 383 КАС України. Всі ці обставини мають істотне значення для ухвалення процесуального рішення щодо можливості прийняття заяви ОСОБА_1 до розгляду судом, що потребує їх додаткової перевірки. Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, що є підставою для її скасування. Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року в адміністративній справі № 160/15658/22 скасувати. Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з 26 вересня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 26 вересня 2024 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров