Постанова Львівський апеляційний суд № 461/8385/23

Справа № 461/8385/23 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В. Провадження № 22-ц/811/467/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2023 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 132 932 грн 52 коп. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 17.02.2022 між сторонами укладено договір кредиту №P31.21281.009488024. Згідно вказаного кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 71500 грн, зі сплатою 72% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно наведеного кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами, однак відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 30.09.2022. Отже, сума боргу відповідачки за кредитним договором станом на 31.08.2023 становить 132932 грн 52 коп, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, у тому числі проценти за кредитним договором. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 132932 грн 52 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що згідно з додатком №1 до договору№Р31.21281.009488024 погашення кредиту має відбуватися щомісячними платежами однакового розміру, з суми яких одна частина повинна йти на погашення кредиту, а інша на погашення процентів. Розмір цих сум також визначений у вказаному додатку №1 до договору, відповідно до якого у період з 17.02.2022 по 17.08.2023 відповідач повинна була сплатити проценти на загальну суму 73185,56 грн та погасити кредит у сумі 8822,44 грн, тобто сума кредиту на 31.08.2023 мала становити 62677,56 грн.Проте, за розрахунком позивача, борг відповідачки включає у себе: прострочений борг 71 121 грн 32 коп.; прострочені проценти 61 811 грн 20 коп. При цьому позивач зазначає, що останній платіж боржником здійснено 30.09.2022. Вказане свідчить про те, що в порушення умов договору, позивач не розподіляв сплачені відповідачем кошти на погашення кредиту та сплату процентів, а направляв їх тільки на сплату процентів, чим штучно збільшував розмір заборгованості.Отже, розмір заборгованості відповідача по договору кредиту №P31.21281.009488024 визначений з порушенням умов вказаного договору і стягнення цієї заборгованості з відповідача є безпідставним.Крім того, з 24 лютого 2022 року (тобто через тиждень після укладення сторонами договору кредиту №P31.21281.009488024) в Україні введено режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався і діє до цього часу. Пунктом 11 договору кредиту №P31.21281.009488024 від 17.02.2022 також передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором у випадку, якщо вони доведуть, що порушення сталося внаслідок випадку або настання і дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин належать події, передбачені ЦК України (форс-мажорні обставини), які засвідчуються Торговельно-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами та/або факт настання яких встановлений законодавством. Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Таким чином, на думку апелянта, порушення умов договору з її боку сталося внаслідок дії обставин непереборної сили. Зазначає, що вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань не була пред`явлена позивачем відповідачу в порядку, визначеному договором кредиту №P31.21281.009488024. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. АТ «Ідея Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Згідно із ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційноїінстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом. Судом встановлено, що 17.02.2022 між сторонами укладено договір кредиту №P31.21281.009488024. Згідно даного кредитного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 71 500 грн, зі сплатою 72% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатила нараховані відсотки і комісію, а також інші платежі за кредитним договором. Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору «Графік щомісячних платежів» позичальник зобов`язаний був здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтентними платежами у розмірі 4556,00 грн у період з 17.02.2022 по 17.02.2026. Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 31.08.2023(а.с.23-24). Як убачається з виписки, що долучена до матеріалів справи, відповідачем було здійснено платежі за кредитним договором: 23.05.2022 - у розмірі 100,00 грн, 09.06.2022 - 100 грн, 29.07.2022-1000 грн, 17.08.2022 - 1500,00 грн, 22.08.2022 - 840 грн, 1300 грн, 800 грн, 60 грн, 27.09.2022- 600 грн, 29.09.2022-1750 грн, 1000 грн, 30.09.2022 - 50,00 грн. Таким чином, оплата заборгованості здійснювалася ОСОБА_1 з порушенням передбачених графіком щомісячних платежів термінів та в менший сумі. Останній платіж боржником здійснено 30.09.2022. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 31.08.2023, за розрахунком позивача, становить 132932 грн 52 коп. та включає у себе: прострочений борг - 71121 грн 32 коп.; прострочені проценти 61811 грн 20 коп. Згідно з п.1.12.2. договору №P31.21281.009488024 від 17.02.2022, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів, з дня одержання від кредитодавця такої вимоги, надісланої листом через установу зв`язку. Згідно з п.2.3. договору №P31.21281.009488024 від 17.02.2022, клієнт підтверджує свою адресу проживання « АДРЕСА_1 », та погоджується, що взаємодія з клієнтом з приводу врегулювання заборгованості за цим договором можлива за цією адресою у робочі дні з 09:00 до 19:00 год. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 04.07.2023 на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань(а.с.25), що стверджується реєстром поштових відправлень №2 від 10 липня 2023 року(а.с.25 зворот), а також списком №8927 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів(а.с.26). Згідно даної вимоги ПАТ «Ідея Банк» вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня надіслання цієї вимоги банк має право здійснити стягнення заборгованості у примусовому порядку на власний вибір. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, судом першої інстанції правильно стягнуто з ОСОБА_1 у користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за угодою №P31.21281.009488024 від 17.02.2022, з розрахунком боргу, який становить 132932 грн 52 коп. та включає у себе: прострочений борг - 71121 грн 32 коп.; прострочені проценти 61811 грн 20 коп. Апелянтом не спростовано правильність наданого банком розрахунку, а за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Доводи апеляційної скарги про те, що вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань не була пред`явлена позивачем відповідачу в порядку, визначеному договором кредиту №P31.21281.009488024 є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме вимогою про усунення порушення кредитних зобов`язань(а.с.26) та підтвердженням направлення даної вимоги на адресу відповідачки, а саме списком №8927 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів(а.с.26). Апелянт вказує на те, що порушення умов кредитного договору з боку відповідача сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс мажорні обставини, військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку, такі правові висновки викладені у постановах Верховного суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Разом з тим відповідач не надала доказів про наявність форс-мажорних обставин, які б перешкодили їй сплатити заборгованість за договором з моменту його укладання. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 26.09.2024 Головуючий Судді