Постанова Житомирський апеляційний суд № 286/1305/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №286/1305/24 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л. Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Трояновської Г.С., Коломієць О.С. за участю секретаря судового засідання Смоляра А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №286/1305/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Гришковець А.Л. в м. Овруч Житомирської області, в с т а н о в и в : У березні 2024 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість: - за кредитним договором №8743967 в розмірі 57 084,00 грн., з яких: - 14 400,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 41 184,00 грн сума заборгованості за відсотками; - 1500,00 грн заборгованість за комісією; - за кредитним договором №103276532 в розмірі 40 250,00 грн., з яких: - 10 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 29 250,00 грн сума заборгованості за відсотками; - 1000,00 грн заборгованість за комісією. В обґрунтування позову зазначає, що 03 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8743967, до умов якого кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Вказує, що 28 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28092023, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Стверджує, що відповідно до реєстру боржників від 28.09.2023 до договору факторингу №28092023 від 28.09.2023 ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 57 084,00 грн., з яких: - 14 400,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 41 184,00 грн сума заборгованості за відсотками; - 1500,00 грн заборгованість за комісією. Також зазначає, що 08 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103276532, до умов якого кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Вказує, що 28 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28092023, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Стверджує, що відповідно до реєстру боржників від 28.09.2023 до договору факторингу №28092023 від 28.09.2023 ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40 250,00 грн., з яких: - 10 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 29 250,00 грн сума заборгованості за відсотками; - 1000,00 грн заборгованість за комісією. Стверджує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.09.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином вказує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами №8743967 в розмірі 57 084,00 грн та №103276532 в розмірі 40 250,00 грн., а всього 97 334,00 грн. Враховуючи вищевикладене просило позов задовольнити в повному обсязі. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8743967 від 03.06.2023 в сумі 57 084,00 грн., з яких: - 14 400 грн заборгованості за основною сумою боргу, - 41 184 грн заборгованості за відсотками, - 1500 грн заборгованості за комісією, та за кредитним договором №103276532 від 08.06.2023 в сумі 40 250,00 грн., з яких: - 10 000 грн заборгованості за основною сумою боргу, - 29 250 грн заборгованості за відсотками та 1000 грн заборгованості за комісією, а також судовий збір в сумі 3028 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 не заперечує той факт, що 03.06.2023 між ним та ТОВ «Мілоан» було укладено договір №8743967, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалось надати останньому кредит у розмірі 14 400 грн та договір №103276532 від 08.06.2023 на суму 10 000 грн. Зазначає, що апелянт не відмовляється від сплати заборгованості за кредитом, але суто в рамках наданих йому коштів та готовий повернути тіло кредиту. Вказує, що ОСОБА_1 з 29.07.2023 призваний до лав Збройних Сил України та згідно довідки виданої в/ч НОМЕР_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому вимоги кредитора про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом є незаконними. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачеві, підтвердження відповідачем пропозиції щодо укладення договору, зокрема довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину. Вказує, що розрахунок суми заборгованості як і реєстр права вимоги, не є документами, які підтверджують факти передачі кредитних коштів і не можуть бути доказами в справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов`язань перед позивачем. Зазначає, що розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Вказує, що сума заборгованості за користування кредитними коштами нарахована поза межами користування кредитами, тому є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 03.06.2023 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №8743967. Відповідно п. 1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту становить 15000 грн.; кредит надається загальним строком на 105 днів з 03.06.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 18.06.2023 (рекомедована дата платежу); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.09.2023 (дата остаточного погашення заборгованості); позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.06.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 16.09.2023; загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3750 грн в грошовому виразі та 22711% річних у процентному значенні; загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 44 250 грн в грошовому виразі та 11755% річних у процентному значенні; орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 18750 грн.; орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 59250 грн.; комісія за надання кредиту 1500 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40 500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Згідно п.2.3.1. позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Згідно п. 7.1. договору визначено, що цей договір (з додатками №1, №2 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені кредитодавцем та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті. 03 червня 2023 року ОСОБА_1 також було підписано електронним підписом і паспорт споживчого кредиту №8743967, який є додатком №2 до договору про споживчий кредит №8743967 від 03.06.2023, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №8743967 від 03.06.2023. Також, 08 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №103276532. Відповідно п. 1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту становить 10 000 грн.; кредит надається загальним строком на 105 днів з 08.06.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 23.06.2023 (рекомедована дата платежу); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 21.09.2023 (дата остаточного погашення заборгованості); позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23.06.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.09.2023; загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3250 грн в грошовому виразі та 94072% річних у процентному значенні; загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 30 250 грн в грошовому виразі та 12556% річних у процентному значенні; орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 13250 грн.; орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 40250 грн.; комісія за надання кредиту 1000 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Згідно п. 2.3.1. позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Згідно п. 7.1. договору визначено, що цей договір (з додатками №1, №2 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені кредитодавцем та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті. Крім того, 08.06.2023 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту №103276532, який є додатком №2 до договору про споживчий кредит №103276532 від 08.06.2023, в якому також містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №103276532 від 08.06.2023. 28 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28092023, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстрів боржників №1 та №2 до договору факторингу №28092023 від 28.09.2023, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за кредитним договором №8743967 від 03 червня 2023 року становить 57 084,00 грн., з яких: - 14 400 грн заборгованість за основним боргом; 41 184,00 грн заборгованість за відсотками та 1500 грн заборгованість за комісією. Також відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за кредитним договором №103276532 від 08 червня 2023 року становить 40 250,00 грн., з яких: - 10 000 грн заборгованість за основним боргом; 29 250,00 грн заборгованість за відсотками та 1000 грн заборгованість за комісією. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по кредитному договору №8743967 від 03.06.2023 в сумі 57 084,00 грн., з яких: 14 400 грн заборгованості за основною сумою боргу, 41 184 грн заборгованості за відсотками та 1500 заборгованості за комісією, а також по кредитному договору №103276532 від 08.06.2023 в сумі 40250 грн., з яких: 10 000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 29 250 грн заборгованості за відсотками та 1000 грн заборгованості за комісією, підтверджується копіями розрахунків заборгованості за вказаними договорами. Оскільки, відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення заборгованості за кредитними договорами №8743967 від 03.06.2023 та №103276532 від 08.06.2023, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення заявленої заборгованості. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2023 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №8743967, за умовами якого позичальник отримав кредит на поточні потреби шляхом переказу коштів у сумі 15 000 гривень строком на 105 днів, зі сплатою відсотків. Також, 08 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №103276532, за умовами якого позичальник отримав кредит на поточні потреби шляхом переказу коштів у сумі 10 000 гривень строком на 105 днів, зі сплатою відсотків. 28 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28092023, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, а ТзОВ ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржника за кредитними договорами №8743967 від 03.06.2023 та №103276532 від 08.06.2023. Відповідно до Реєстрів боржників №1 та №2 до договору факторингу №28092023 від 28.09.2023, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8743967 від 03 червня 2023 року у сумі 57 084,00 грн та за кредитним договором №103276532 від 08 червня 2023 року у розмірі 40 250,00 грн. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц. При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит. Позивачем ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами позики, а відповідач ці кошти отримав. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості за кредитними договорами містять інформацію про те, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №8743967 від 03 червня 2023 року становить 57 084,00 грн., з яких: - 14 400 грн заборгованість за основним боргом; 41 184,00 грн заборгованість за відсотками та 1500 грн заборгованість за комісією та за кредитним договором №103276532 від 08 червня 2023 року становить 40 250,00 грн., з яких: - 10 000 грн заборгованість за основним боргом; 29 250,00 грн заборгованість за відсотками та 1000 грн заборгованість за комісією. Однак вказані розрахунки заборгованості не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитних договорів, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов`язань). Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеними кредитними договорами позивачем суду не надано. Колегія суддів також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28092023 від 28.09.2023. Крім того, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц. Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 був мобілізований 29.07.2024 до військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, у період виконання умов кредитного договору, а також станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення, відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом, чого судом першої інстанції враховано не було. Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення по суті не дав належної правової оцінки тому, що в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитними договорами, а також того факту, що у ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, то таке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повність, то з ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути на його користь сплачений судовий збір у розмірі 4542,00 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 4542,00 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 26 вересня 2024 року. Головуючий Судді