LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд753/18026/23

від 25.09.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 753/18026/23 Провадження № 22-ц/801/1743/2024 Категорія: 18 Головуючий у суді 1-ї інстанції Дєдов С.М. Доповідач:Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 25 вересня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача), суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В., розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Дєдова С.М., у справі №753/18026/23 за позовом ОСОБА_2 (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) за участі ОСОБА_3 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) про розірвання договору та стягнення коштів безвідсоткової повторної допомоги, - встановив: Історія справи та короткий зміст вимог У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подала Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів безвідсоткової поворотної допомоги. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_2 передано на розгляд Гайсинського районного суду Вінницької області. Рішення суду першої інстанції Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року цивільну справу № 753/18026/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів безвідсоткової повторної допомоги передано за підсудністю до Немирівського районного суду Вінницької області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 10 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В доводах апеляційної скарги апелянт вказує на те, що в порушення статей 31, 32 ЦПК України Гайсинський районний суд допустив спір про підсудність, направивши дану справу до Немирівського районного суду. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Інші учасники справи не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі й витребувано справу з Гайсинського районного суду Вінницької області, ухвала якого оскаржується. Витребувана справа надійшла до апеляційного суду з Гайсинського районного суду 16 вересня 2024 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Так, відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Частиною 2 статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду п. 9 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки предметом перегляду в суді апеляційної інстанції є ухвала Гайсинського районного суду Вінницької області про передачу справи на розгляд іншого суду, розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку, і закон, яким він керувався Направляючи цивільну справу до Немирівського районного суду, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підсудна Гайсинському районному суду, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача у справі є населений пункт, що входив до складу Немирівського району Вінницької області до 19.07.2020 року (часу ліквідації вказаного району відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів»), а тому за діючими правилами територіальної підсудності (юрисдикції), визначеними статтею 27 ЦПК України, пунктом 3-1 Розділу ХІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статтею 125 Конституції України, статтею 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ця справа підсудна Немирівському районному суду Вінницької області. Позиція апеляційного суду Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам. Відповідно до статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності. За загальним правилом територіальної підсудності справ, яке міститься в статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, а позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач ОСОБА_2 звертаючись до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом, вказала адресу відповідача - с. Юрківці Немирівського району. Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 262882 від 09.10.2023 населений пункт, а саме с. Юрківці Немирівського району належить до територіальної одиниці Гайсинського району Вінницької області (а.с. 101). В подальшому, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року дана цивільна справа передана за підсудністю до Гайсинського районного суду Вінницької області. Однак при первинному вирішенні питання щодо передачі справи на розгляд Гайсинського районного суду Вінницької області ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року не було взято до уваги, що згідно із Законом № 950-ІХ від 03.11.2020, із змінами, внесеними згідно із Законом №1874-ІХ, від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-ІХ від 01.12.2022, № 3511-ІХ від 09.12.2023, Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 за змістом якого, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача у справі - ОСОБА_1 є населений пункт - село Юрківці Райгородської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, яке входило до складу Немирівського району Вінницької області до 19.07.2020 року, тобто часу ліквідації цього району, вказана справа не підсудна Гайсинському районному суду Вінницької області. Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Разом з тим, у справі, що переглядається Гайсинський районний суд Вінницької області не допустив повторне повернення справи до суду, яким вона була передана, а передав її до належного суду за встановленою підсудністю. Необхідною умовою для прийняття справи до провадження судом, якому вона надіслана, є, власне, дотримання порядку передачі такої справи, який визначений статтею 31 ЦПК України, зокрема, в даному випадку встановлення належності справи до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції положень статті 32 ЦПК України (щодо недопущення спорів між судами про підсудність) не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки в даному випадку саме Немирівський районний суд Вінницької області є повноважним, створеним відповідно до закону («встановленим відповідно до закону») судом для розгляду вказаної справи. За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 379, 382, 384 ЦПК України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року, без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає. Головуючий І.М. Стадник Судді Ю.Б.Войтко М.В. Матківська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»