Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/627/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/627/21 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 55 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Трояновської Г.С. з участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/627/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення санітарних норм шляхом демонтажу твердопаливного котла та будівлі гаража за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. в с т а н о в и в: Позивач у березні 2021 року звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_2 відновити санітарні норми шляхом демонтажу твердопаливного котла та будівлі гаража на безпечну відстань, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішити питання розподілу судових витрат. На обґрунтування позову зазначає, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 . По сусідству з ним за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 . Із початку опалювального сезону та по теперішній час із будинку, власником якого є відповідач, здійснюється задимлення території житлового будинку позивача від димохідної труби, у зв`язку з чим позивач та члени його сім`ї не можуть виходити на вулицю, задихаючись від диму. Коростишівський районний сектор Управління Державної служби із надзвичайних ситуацій у Житомирській області листом від 03.12.2020 року №534 на його заяву повідомив, що задимлення території від димохідної труби сусіднього будинку ОСОБА_2 , розглянуто з виїздом на місце. Працівниками управління шляхом візуального огляду було встановлено, що верх димохідної труби будинку по АДРЕСА_1 знаходиться нижче гребеня даху та не відповідає вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», оскільки висота суцільної конструкції, що виступає над покрівлею, слід приймати не менше ніж 0,5 м. над гребенем даху та парапетом. Гирло домової труби не захищено від прямого попадання атмосферних опадів, а також сторонніх предметів. Під час проведення обстеження встановлено, що дим з труби будинку по АДРЕСА_1 періодично спускається на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , чим створює некомфортні умови для перебування на території домоволодіння АДРЕСА_2 , оскільки відчувається різкий запах диму. Вказує, що згідно протоколу №686-689 дослідження повітря населених місць від 12 листопада 2020 року Коростишівського міжрайонного відділу ДУ «ЖОЛЦ МОЗУ», вміст пилу, азоту, діоксиду, ангідриду сірчистого в атмосферному повітрі біля його житлового будинку не відповідає вимогам «Гігієнічного регламенту ГДК хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» №52 від 14.01.2020 року. Дана обставина також підтверджується протоколом №67-70 дослідження повітря житлових і громадських приміщень від 12 листопада 2020 року Коростишівського міжрайонного відділу Державної установи «Житомирського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України». Вважає, що у зв`язку із порушенням відповідачем всіх санітарних норм та ДБН «Опалення, вентиляції та кондиціонування», повітря на території, де проживає він і його сім`я, стало повністю забрудненим, що становить загрозу їх життю і здоров`ю. Зазначає, що ОСОБА_2 самовільно без будь-яких дозволів побудовано капітальний гараж, у якому він зробив котельню, що підтверджується, на його думку, листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №881/20 від 19.11.2020 року. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення як незаконне і необґрунтоване, та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не взято до уваги лист Коростишівського районного сектору Управління Державної служби із надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 03.12.2020 р. №534, яким підтверджується факт задимлення території від димохідної труби сусіднього будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . При цьому зі змісту листа вбачається, що при виїзді на місце, за результатами візуального огляду було встановлено, що верх димохідної труби будинку по АДРЕСА_1 знаходиться нижче гребеня даху та не відповідає вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», оскільки висота суцільної конструкції, що виступає над покрівлею, слід приймати не менше ніж 0,5 м над гребенем даху або парапетом. Гирло димової труби не захищено від прямого попадання атмосферних опадів, а також сторонніх предметів. Під час проведення обстеження встановлено, що дим з труби будинку по АДРЕСА_1 , періодично спускається на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , чим створює некомфортні умови для перебування на території домоволодіння АДРЕСА_2 , оскільки відчувається різкий запах диму. Вказує, що було встановлено порушення п.6.8.11, п.6.8.13 ДБН В.2.5-6.7.:2023 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Зазначає, що дані обставини були встановлені також протоколом №686-689 дослідження повітря населених місць від 12 листопада 2020 року Коростишівського міжрайонного відділу ДУ «ЖОЛЦ МОЗУ» та протоколом №67-70 дослідження повітря житлових і громадських приміщень від 12 листопада 2020 року Коростишівського міжрайонного відділу Державної установи «Житомирського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України. Вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем всіх санітарних та ДБН «Опалення, вентиляції та кондиціонування» повністю забруднене повітря на території, де він проживає зі своєю сім`єю, що в свою чергу становить загрозу їх життю та здоров`ю. Вважає, що капітальний гараж, в якому знаходиться котельня, відповідач самовільно побудував без будь-яких дозволів. Просив апеляційну скаргу задовольнити. Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно листа Коростишівського районного сектору Управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 03.12.2020 №534, верх димохідної труби будинку по АДРЕСА_1 знаходиться нижче гребеня даху та не відповідає вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування», оскільки висота суцільної конструкції, що виступає над покрівлею, слід приймати нижче ніж 0,5 м. над гребенем даху або парапетом. Гирло домової труби не захищено від прямого попадання атмосферних опадів, а також сторонніх предметів. Під час проведення обстеження встановлено, що дим з труби будинку по АДРЕСА_1 періодично спускається на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , чим створює некомфортні умови для перебування на території домоволодіння АДРЕСА_2 , оскільки відчувається різкий запах диму. Встановлено порушення п. 6.8.11, п. 6.8.13, ДБН В.2.5-6.7:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (а.с.3). Протоколом дослідження повітря населених місць виданого Коростишівським міжрайонним відділом ДУ «ЖОЛЦ МОЗУ» від 12.11.2020 року №686-689 встановлено, що на місці відбору проб повітря по АДРЕСА_2 , відстань від джерела забруднення становить 8 м., точка відбору - 50 м. на північ від джерела забруднення, а саме труби опалювального котла, вміст пилу, азоту діоксиду ангідриду сірчистого в атмосферному повітрі біля житлового будинку ОСОБА_1 не відповідає вимогам «Гігієнічного регламенту ГДК хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» №52 від 14.01.2020 року (а.с.4). За результатами дослідження №686-689 вміст пилу при гранично допустимій концентрації (ГДК) 0,5 становить 0,76. Вміст ангідриду сірчистого при гранично допустимій концентрації 0,5 становить 0,4. Вміст азоту діоксиду при гранично допустимій концентрації 0,2 становить 0,4. Вміст оксиду вуглецю при гранично допустимі концентрації 5,0 становить 4,8 (а.с.5). Відповідно до протоколу дослідження повітря житлових і громадських приміщень виданого Коростишівським міжрайонним відділом ДУ «ЖОЛЦ МОЗУ» від 12.11.2020 №67-70 слідує, що вміст азоту діоксиду в повітрі приміщення кухні житлового будинку ОСОБА_1 не відповідає вимогам «Гігієнічного регламенту ГДК хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» №52 від 14.01.2020 року. За результатами дослідження №67-70 вміст пилу при гранично допустимій концентрації (ГДК) 0,5 становить 0,26. Вміст ангідриду сірчистого при гранично допустимій концентрації 0,5 становить 0,22. Вміст азоту діоксиду при гранично допустимій концентрації 0,2 становить 0,28. (а.с.6). Листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області повідомлено ОСОБА_1 , що згідно даних Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернення декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, станом на 01.12.2020 року відомості щодо реєстрації дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Зазначено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 (а.с.7). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не можуть безперечно свідчити про те, що вміст у повітрі перевищеної концентрації та показників виявлених часток хімічних та біологічних речовин є наслідком згорання виключно твердого палива в котлі відповідача, а не будь-яких інших речовин. Також ним не підтверджено, що саме від димохідної труби котла, який розташований в гаражі відповідача, здійснюється забруднення території будинковолодіння позивача за адресою: АДРЕСА_2 , що створює загрозу для життя та здоров`я сім`ї ОСОБА_1 . Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦПК України. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Статтею 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Згідно з частиною першою статті 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. Статтею 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до статті 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України). Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Сherkezov v. Bulgaria) (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Встановлено, що ОСОБА_2 на своїй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив будівництво капітального гаражу, у якому встановив котел. Скаржник посилається на те, що даний гараж побудовано без будь-яких дозволів, що підтверджується листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 02.12.2020 №1006-7-18/1866/20 (а.с.7). Однак, доводи апелянта в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки даний лист лише свідчить про відсутність станом на 01.12.2020 року в єдиному реєстрі будь-яких відомостей щодо реєстрації дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт і не можуть беззаперечно свідчити, що зведений відповідачем капітальний гараж збудований без будь-якого дозволу, а отже є самочинним будівництвом. Згідно частини першої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил. Будь-яких відомостей щодо обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які б були винесені компетентними органами по відношенню до відповідача ОСОБА_2 , матеріали справи не містять. Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що саме через недотримання відповідачем будівельних норм та правил під час будівництва труби опалювального котла та через таке її розміщення над будівлею гаража виникає задимленість, яка потрапляє на територію домоволодіння позивача та призводить до забруднення повітря, що в свою чергу становить загрозу для життя і здоров`я позивача та членам його родини. Також не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність використання спірного гаражу та невідповідність цього приміщення відповідним пожежним та екологічним нормам. Про призначення судом відповідних експертиз позивач не клопотав. Сам по собі факт наявності димохідної труби та диму ще не свідчить про наявність порушеного особистого немайнового права позивача у розумінні статті 270 ЦК України. Зафіксовані в протоколах дослідження повітря від 12.11.2020 року №67-70 та №686-689 висновки про те, що вміст пилу, азоту діоксиду, ангідриду сірчистого в атмосферному повітрі та в повітрі приміщення кухні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає вимогам «Гігієнічного регламенту ГДК хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» №52 від 14.01.2020 жодним чином не вказують, що саме такий ступінь забруднення пов`язаний включно через задимленість з труби опалювального котла відповідача. Надані протоколи не містять свідчень та висновків про те, що виявлена на території позивача та у повітрі приміщення кухні концентрація та вміст у атмосферному повітрі пилу, азоту діоксиду, ангідриду сірчистого азоту створює загрозу для життя та здоров`я позивача. При цьому з наданого протоколу №686-689 від 12.11.2020 року вбачається про те, що для дослідження повітря використовувалась точка відбору проби на відстані 50 метрів на північ від джерела забруднення. В той же час висновків щодо проведення відборів з димохідної труби відповідача надані протоколи не містять, а встановити ті обставини, що джерелом забруднення є викиди саме із труби димоходу відповідача з огляду на відсутність відомостей про вміст та концентрацію таких викидів за наданих доказів неможливо. На переконання суду надані позивачем докази не можуть безперечно свідчити, що вміст у повітрі такої концентрації та показників виявлених часток є наслідком згорання виключно твердого палива в котлі відповідача, а не будь-яких інших речовин. Зокрема через зовнішні фактори, які можуть викликати наявність у атмосферному повітрі забруднення того чи іншого ступеня, враховуючи, що показники за адресою: АДРЕСА_2 відібрані разово, а відхилення від гранично допустимих концентрацій виявлених речовин є незначними. Позивач фактично обґрунтовує позов негативними наслідками від викидів твердопаливного котла, який розміщений у збудованому відповідачем капітальному гаражі. Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що саме від димохідної труби, яка встановлена відповідачем на його території, здійснюється забруднення території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що створює загрозу для життя та здоров`я позивача, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л). Судом першої інстанції у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи учасників справи перевірені, їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено. Оскільки суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, то апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року. Головуючий Судді