Постанова Житомирський апеляційний суд № 272/815/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №272/815/23 Головуючий у 1-й інст. Карповець В.В. Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі цивільну справу №272/815/23 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Карповця В.В. у м. Андрушівці, в с т а н о в и в: У липні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути станом на 17 травня 2023 року заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 грудня 2018 року в сумі 48 200,12 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект «Мonobank», у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Мonobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Мonobank», за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі або спеціаліст банку виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг від 16 грудня 2018 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники зазначених вище документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, в наслідок чого станом на 17 травня 2023 року утворилася вказана вище заборгованість. Заочним рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2024 року АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Мonobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені усі істотні умови кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису. Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на наведені у позові обґрунтування позивача про те, що особливістю вказаного проекту є укладення договорів у електронній формі та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень. Лише шляхом попереднього погодження з умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку Monobank та подальше проведення банківських операцій, у тому числі, отримання кредиту. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Суд не мав юридичних підстав для відмови в задоволенні позову АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості. Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ про неправдивість наданого банком розрахунку, відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, яка підтверджена наданими позивачем доказами. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду заочного рішення суду першої інстанції (частина третя ст.360 ЦПК України). Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до положень частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини третьої ст.11 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами частини восьмої ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У позовній заяві АТ «Універсал Банк» посилається на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 16 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення. Окрім того, в анкеті-заяві зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта». Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України", використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Із огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18. За таких обставин, підписавши вказану анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, користуючись кредитними коштами, колегія суддів вважає, що між сторонами у справі укладений договір про надання банківських послуг, щодо якого сторони погодили його істотні умов. Із розрахунку заборгованості за договором від 16 грудня 2018 року №б/н, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , слідує, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість. Станом на 17 травня 2023 року позивачем нарахована заборгованість за договором у сумі 48 200,12 грн за тілом кредиту. Водночас, АТ «Універсал Банк» при зверненні до суду першої інстанції не надало належних та допустимих доказів видачі відповідачу банківської картки, відкриття йому рахунку, а також виписки з такого рахунку, з якого можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у нього заборгованості за кредитом у заявленій сумі, а тому складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та боргу в сумі 48 200,12 грн за тілом. Крім того, зі змісту даного розрахунку не вбачається, ким і коли він складений, якою посадовою особою, не зазначено її посаду, прізвище, ім`я та по батькові. Доводи апеляційної скарги на те, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вказаними вище документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування електронного цифрового підпису є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank» та Тарифів. За приписами частини першої ст.1046 та частини другої ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей. Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі №6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року в справі №194/1126/18. Судова практика зі спірних правовідносин є сталою і незмінною. У позові АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 16 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення. Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно з роз`ясненнями, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, із огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін. Підписана анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію, та не містить жодних даних про розмір кредитного ліміту. Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вказаними вище документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису. Разом з тим, відповідно до Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що в рамках дистанційного обслуговування банк надає клієнту інформацію про банківське обслуговування, шляхом її направлення на адресу клієнта, зазначену в анкеті-заяві, або на мобільний додаток клієнта. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною шостою ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank» та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявленого позову Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту. АТ «Універсал Банк» також не надало виписки з рахунку ОСОБА_1 , з якої можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у нього заборгованості за кредитом у сумі 48 200,12 грн (тіла). Розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не є достатнім та належним доказом на підтвердження відкриття поточного рахунку, видачі відповідачу кредитної картки з відповідним кредитним лімітом та факту отримання кредитних коштів. Ураховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням всіх обставин у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню. Доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та їх спростував, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним заочному рішенні, з яким у повній мірі погоджується колегія суддів. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку, ухвалив заочне рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив заочне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим залишає його без змін. Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст.268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуюча Судді: