Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/4396/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2344/24 Справа № 183/4396/24 Суддя у 1-й інстанції - Фролова В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, 20.04.2024 о 10:37 годині в Дніпропетровській області, м. Новомосковськ, вул.Гетьманська, 35, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «SCODA OCTAVIA», н/з НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820 ARHK №0502», результат якого позитивний - 0,37%, що зафіксовано на нагрудні відео реєстратори, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову постанову, якою закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що інспектором поліції було порушено його права та вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння на місці начебто вчинення правопорушення з використанням конкретних спеціальних технічних засобів, які дозволені до застосування та не забезпечено доставку до найближчого закладу охорони здоров"я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Не повідомлено марку технічного засобу, не надано сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що працівники поліції повідомляють про підстави для проведення огляду на стан сп`яніння. Також зазначає, що у нього встановлено наявність алкоголю в організмі 0,37 проміле, допустима норма є 0,2 проміле, що може свідчити про наявність похибки у вимірюванні. Також вказує, що працівниками поліції не було отримано згоду з результатом огляду на місці зупинки та не роз`яснено право про проходження огляду в закладі охорони здоров"я. Посилається на те, що огляд проведено о 10.39 годин, однак протокол складено о 10.37 годин, а тому він не є допустимим доказом. Захисник Міронов В.О. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. ОСОБА_1 , через захисника, надав заяву про розгляд справи без його участі. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення, рапортом працівника поліції, роздруківкою з технічного засобу "Драгер", відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 0,37 проміле, актом огляду, відеозаписом. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що інспектором поліції було порушено його права та вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння на місці начебто вчинення правопорушення з використанням конкретних спеціальних технічних засобів, які дозволені до застосування та не забезпечено доставку до найближчого закладу охорони здоров"я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Не повідомлено марку технічного засобу, не надано сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Так, з переглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції зупиняють транспортерний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у зв"язку з тим, що останній розмовляв по телефону під час керування, вбачають в нього ознаки сп"яніння (почервоніння очей), пропонують пройти огляд на стан сп"яніння за допомогою технічного засобу "Драгер". Надалі ОСОБА_1 проходить огляд, результат позитивний 0,37 проміле, заперечень щодо даного результату не висловлює, а навпаки, повідомляє, що напередодні випив 4 пляшки пива та просить працівників поліції домовитись, щоб не складати відносно нього даний протокол про адміністративне правопорушення. Вищенаведені обставини свідчать про те, що працівниками поліції дотримано порядок, передбачений ст. 266 КУпАП, та те, що працівниками поліції не роз`яснено право про проходження огляду в закладі охорони здоров"я не свідчить про недотримання такого порядку. Також, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що у нього встановлено наявність алкоголю в організмі 0,37 проміле, допустима норма є 0,2 проміле, що може свідчити про наявність похибки у вимірюванні, оскільки, відповідно до відеозапису, перед початком огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп"яніння за допомогою технічного засобу працівником поліції було зроблено пробний забір повітря та результат показав 0 проміле. Таким чином, підстав не довіряти вимірювальному засобу та його результатам у суду апеляційної інстанції немає. Похибка в часі проведення огляду та зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення не свідчить про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП враховуючи обставини справи та надані суду докази. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун