Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/1465/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА 16 вересня 2024 року Справа № 906/1465/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Приступлюк Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат у справі № 906/1465/23 за позовом Акціонерне товариство "Житомиробленерго" до фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича про стягнення 438 458 грн 38 коп. за участю представників сторін: від позивача - не з`явився; від відповідача - Янчук М.О. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича 438 458 грн 38 коп., з яких: 425 552 грн 38 коп. - вартість необлікованої електричної енергії та 12 906 грн - витрати по електротехнічному дослідженню. Господарський суд Житомирської області рішенням від 03.07.2024 у справі №906/1465/23 в позові відмовив. Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Житомиробленерго", у якій просило рішення Господарського суду Житомирської області від 03.07.2024 у справі № 906/1465/23 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.08.2024 задовольнив апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго". Скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 03.07.2024 у справі №906/1465/23 та ухвалив нове про задоовлення позову. Стягнув з фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 425 552 грн 38 коп. вартості необлікованої електричної енергії, 12 906 грн витрат по електротехнічному дослідженню та 5 261 грн 50 коп. судового збору за подання позовної заяви. Стягнув з фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 7 892 грн 26 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" надійшла заява про стягнення судових витрат, відповідно до якої представник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.09.2024 призначив розгляд заяви представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат на 16.09.2024 о 10:30 год. Запропонував фізичній особі-підприємцю Мещерякову Сергію Миколайовичу надати письмові пояснення з правовою позицією щодо заяви представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат. В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 16.09.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення заяви представника позивача. Вказав, що заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним, стороною позивача не надано детального розрахунку таких витрат. Представник позивача в судове засідання 16.09.2024 не з`явився. Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи викладене та те, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідок про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 223-224), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника позивача про розподіл судових витрат за відсутності представника позивача. Розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке. Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника. Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин". Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Суд зазначає, що позивач, у позові, вказав, що судові витрати позивача, які він планує понести з розглядом справи складають 40 000 грн. Також, просив стягнути такі витрати. Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В позовній заяві позивач вказував, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п`яти днів, після ухвалення рішення суду. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в судах першої та апеляційної інстанції Акціонерному товариству "Житомиробленерго" надавалася адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем. Зокрема, 02.01.2019 між Приведьоном В.М. (адвокат) та АТ "Житомиробленерго" (клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги №1 (далі договір) (т.1, а. с. 216-217), відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. У п.п.4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору. В подальшому, 27.08.2024 між адвокатом та АТ "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду №65 до договору, у якій зазначено, що відповідно до п.1.1 та 4.1 Договору сторони домовилися про умови надання адвокатом клієнту наступної професійної правничої допомоги: аналіз законодавства, підготовка позову, збір, підготовка та оформлення зібраних доказів, підготовка та надання процесуальних та інших документів, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта, по справі №906/1465/23 за позовом до фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича в судах першої та апеляційної інстанціях, а також визначили розмір гонорару 40 000 грн (а. с.218). До матеріалів справи додано детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 27.08.2024, згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №65 від 27.08.2024, зі змісту якого слідує, що відповідно до п.1.1 та 4.1 договору адвокатом надані клієнту такі послуги - збір доказів, підготовка позовної заяви, оформлення доказів та підготовка відповіді на відзив, загальною вартістю 5 000 грн; - підготовка клопотання про долучення доказів та заперечення на клопотання про призначення експертизи, загальною вартістю 5 000 грн; - прийняття участі у дев`ятьох засіданнях господарського суду, загальною вартістю 20 000 грн; - підготовка апеляційної скарги, загальною вартістю 5 000 грн: - прийняття участі у засіданні апеляційного господарського суду, загальною вартістю 5 000 грн; Всього 40 000 грн (а. с. 218 на звороті). За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19). При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як убачається із детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) від 27.08.2024, під час розгляду справи судом першої інстанції, адвокатом надані клієнту такі послуги - збір доказів, підготовка позовної заяви, оформлення доказів та підготовка відповіді на відзив, загальною вартістю 5 000 грн; - підготовка клопотання про долучення доказів та заперечення на клопотання про призначення експертизи, загальною вартістю 5 000 грн; - прийняття участі у дев`ятьох засіданнях господарського суду, загальною вартістю 20 000 грн. При цьому, слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). Апеляційний господарський суд зважає на те, що категорія справи не є специфічною чи особливо складною, спір виник щодо несплати вартості необлікованої електричної енергії та витрат по електротехнічному дослідженню, і він не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів, судова практика є усталеною. Матеріали справи під час розгляду справи судом першої інстанції були розміщенні в одному томі на 151 аркуші. Тобто, в цьому випадку не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах цієї справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права. Проаналізувавши обсяг роботи, здійсненний представником позивача в суді першої інстанції щодо формування позовної заяви, доказів до неї, а також відповіді на відзив, апеляційний господарський суд вважає співмірною вартість послуг зі збору доказів, підготовка позовної заяви, оформлення доказів та підготовки відповіді на відзив у сумі 5 000 грн. Щодо таких послуг, як підготовка клопотання про долучення доказів та заперечення на клопотання про призначення експертизи, загальною вартістю 5 000 грн, суд вказує таке. Як убачається із клопотання від 13.05.2024, представник просив для всебічного та повного розгляду справи долучити до матеріалів справи акт про порушення ПРРЕЕ № 01543-21 від 26.09.2021. До такого клопотання, окрім вказаного акту, було додано докази надіслання клопотання іншому учаснику справи (а. с. 104-106). Крім того, зміст заперечення на клопотання про призначення експертизи фактично розміщений на одному аркуші (а. с. 115-116). Отже, суд апеляційної інстанції, з огляду на об`єм послуг, наданих представником в цій частині, а також, що їх виконання в такому об`ємі не потребувало значної кількості часу, вважає завищеною їх вартість у загальному розмірі 5 000 грн. Тому, на переконання суду, обґрунтованою та співмірною вартістю послуг із підготовки клопотання про долучення доказів та заперечення на клопотання про призначення експертизи є 1 500 грн. Окрім того, завищеним і необґрунтованим є визначений заявником розмір гонорару за участь у дев`яти судових засіданнях у справі №906/1465/23 на суму 20 000 грн, адже загальний час їх проведення 12.12.2023, 21.12.2023, 11.01.2024, 16.05.2024, 28.05.2024, 03.06.2024, 06.06.2024, 01.07.2024 03.07.2024 складає приблизно 4 год 13 хв., а враховуючи процесуальне значення результатів судових засідань для розгляду цієї справи, обґрунтованим розміром гонорару за надання правової допомоги у цій частині є 8 500 грн. Також, судом враховано, що в провадженні судів перебувала і справа № 906/291/22, яка є пов`язаною із цією (зокрема суд першої інстанції ухвалою від 11.01.2024 зупиняв провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 906/291/22) і в межах якої вже було стягнуто з фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" загалом 43 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн буде суперечити принципу співмірності таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 15 000 грн, який, на думку суду апеляційної інстанції, враховує поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді першої інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності. Щодо судових витрат, пов`язаних із переглядом справи судом апеляційної інстанції, то суд враховує таке. Відповідно до детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) від 27.08.2024, під час розгляду справи апеляційним господарським судом, адвокатом надані клієнту такі послуги: - підготовка апеляційної скарги, загальною вартістю 5 000 грн: - прийняття участі у засіданні апеляційного господарського суду, загальною вартістю 5 000 грн; Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Житомиробленерго", подаючи до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу (а. с. 153-157) не вказав попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, понесених у зв`язку із апеляційним оскарженням. Судом враховується, що положення ч. 3 ст. 124 ГПК України наділяють заявника правом на зміну розміру витрат, зокрема: попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Таким чином, всупереч наведеним приписам законодавства позивачем разом із апеляційною скаргою не подано до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Положеннями частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.124 ГПК особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20. Зазначені положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України забезпечують дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 6.52 постанови від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у відшкодуванні таких судових витрат відмовляється. Колегія суддів зауважує, що позивач не був позбавлений права визначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку із розглядом справи, який в подальшому шляхом подання відповідної заяви міг бути збільшений або зменшений. Крім того, частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. До закінчення судових дебатів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 27.08.2024 представник позивача не робив заяву про те, що докази розміру судових витрат, які позивач планує понести у зв`язку із розглядом справи апеляційним господарським судом буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. А тому, відповідні докази, в частині розміру витрат, які позивач понесе, у зв`язку із розглядом справи апеляційним господарським судом, подані з порушенням норм процесуального законодавства, відтак не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Таким чином, суд дійшов висновку, що в стягненні з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які позивач має понести у зв`язку із переглядом рішення в суді апеляційної інстанції слід відмовити. Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №906/1465/23 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 906/1465/23. Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Косенка Віктора, будинок 32/8, код 22048622) - 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складений "23" вересня 2024 р. Головуючий суддя Петухов М.Г. Суддя Василишин А.Р. Суддя Філіпова Т.Л.