Постанова 4824 № 755/9632/24

справа № 755/9632/24 головуючий у суді І інстанції Галаган В.І. провадження № 22-ц/824/13589/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 23 вересня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року позову заяву ТОВ «Діджи Фінанс» визнано неподаною та повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс»просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що норми чинного законодавства, а також приклад заповнення графи «Призначення платежу», який розміщений на офіційному сайті «Судова влада», не встановлюють жодних обов`язкових вимог до платника судового збору стосовно необхідності вказувати ним у реквізиті «призначення платежу» відомості про прізвище, ім`я та по батькові відповідача, до якого платник судового збору звертається із позовом. Також, зазначає, що згідно Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС, засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових Документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду. Тобто обов`язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Так, відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що долучена до матеріалів позовної заяви квитанція № 9450-0562-2505-9458 від 01.06.2024 року не містить відомостей про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. В графі призначення платежу зазначено: Судовий збір за позов ТОВ «Діджи Фінанс» Дніпровський районний суд міста Києва (а.с.7). У пункті 26 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами). Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Згідно ст. 3 вказаного закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частини першої статті 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі №914/1542/17, від 16 січня 2019 у справі №905/1057/18, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2018 у справі № 907/892/15, від 16 квітня 2018 року у справі № 922/3137/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 910/12031/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/8880/18, від 13 лютого 2020 року № 910/4557/18. Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» без руху, в ухвалі від 06 червня 2024 року зазначав про недоліки позовної заяви, які необхідно було позивачу усунути у встановлений судом строк, а саме: надати суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Дніпровського районного суду міста Києва у розмірі 2 422,40 грн. із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості». На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року, 11 червня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву на усунення недоліків (вх. № 33111), в якій зазначено про дотримання позивачем норм закону при оформленні платіжного доручення при зверненні з позовом до суду, посилаючись на дані сайту «Судова влада». При цьому позивач не звернув уваги, що факт не зазначення конкретної справи, в межах якої сплачується судовий збір, надає йому можливість, подавати копію зазначеної квитанції невизначену кількість разів в будь-які інші справи за його позовом, з ціною позову, яка тягне за собою сплату судового збору в мінімально встановленому розмірі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду, а додана до позовної заяви копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору у зазначеній справі, а саме за подання до суду ТОВ «Діджи Фінанс» позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . За таких обставин, висновок суду першої інстанції про застосування положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України та повернення заяви позивачу в зв`язку із ненаданням належних доказів сплати судового збору є законним та обґрунтованим. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд перед прийняттям позовної заяви самостійно перевіряє сплату заявником належної суми судового збору, оскільки не зарахування судового збору за даною квитанцією не було підставою до залишення позовної заяви без руху, а факт зарахування коштів за нею не оспорюється. Інші доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.