Постанова Київський апеляційний суд № 759/865/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/865/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8519/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Даньшиній І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Петренко Н.О.,- встановив: У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою заявою. Заявник просив встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Донецьк, Донецька область, Україна. ОСОБА_1 зазначив, що на території населеного пункту м. Донецьк Донецької області, де народилась дитина, діяльність державних органів влади України припинена та фактично не здійснюється. Факт реєстрації народження відповідно до ст. 317 ЦПК України є таким, що має юридичне значення. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року відмовлено у задоволенні названої заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заяви. Від начальника відділу Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі представника відділу. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що паспорти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідоцтво про укладення шлюбу та свідоцтво про народження є недійсними. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що 07 серпня 2021 року Донецьким міським відділом РАГС Донецького міського управління юстиції МЮ ДНР зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до медичного свідоцтва про народження № 316 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі. Донецьким міським відділом РАЦСу Донецького міського управління юстиції МЮ ДНР видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати - ОСОБА_4 ,батько ОСОБА_3 . Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначав, що факт народження підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 19 травня 2023 року, виданого Донецьким міським відділом РАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України встановлені статтею 317 ЦПК України. Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку про те, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт народження. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Згідно із ч. ч. 3-4 ст. 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У пункті 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил. Згідно з підпунктом «в» пункту 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані. У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року за 761/13911/23зроблено висновок, що «визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави. При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, медичній довідці, як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними на території України, вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини. Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).» Так, на підтвердження факту народження, ОСОБА_1 надав: копію свідоцтва про народження від 19 травня 2023 року, видане Донецьким міським відділом РАЦСу Донецького міського управління юстиції МЮ ДНР; копію медичного свідоцтва по народження. Враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що хоча вказані документи не є юридично дійсними на території України, проте зазначені у них відомості об`єктивно й достовірно підтверджують факт народження ОСОБА_2 на окупованій території України. Протилежний висновок суду першої інстанції є необґрунтованим. Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна зобов`язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв`язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, сприяти їх залученню до процесів утвердження української національної та громадянської ідентичності. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Звертаючись до суду із названою заявою, ОСОБА_1 надав: копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 , копію свідоцтва про шлюб, який зареєстрований на тимчасово окупованій території, копії медичного свідоцтва про народження, копію свідоцтва про народження дитини, видане органом влади тимчасово окупованої території України. Паспорти громадянина України були видані заявникам на території Донецької області у 2013 році, до окупації російською федерацією. Вказане свідчить, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є громадянами України. Упостанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року за 761/13911/23 вказано, що «у ст. 2 Закону України «Про громадянство України» заначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Із урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що відсутність вклеєної фотокартки у паспорті при досягненні певного віку не позбавляє особу належності до громадянства України, за умови, що особа набула такий статус у законний спосіб.» Відтак, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що паспорти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недійсними у звязку із відсутністю вклеєної фотокартки при досягненні 25 років. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що долучені до заяви документи підтверджують факт народження ОСОБА_2 на окупованій території. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 січня 2024 року ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог заяви про встановлення факту проживання. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження задовольнити. Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Донецьк, Донецька область, Україна, батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадян України, мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 20 вересня 2024 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко