Постанова Хмельницький апеляційний суд № 683/1124/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2024 року м. Хмельницький Справа № 683/1124/24 Провадження № 33/4820/507/24 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника Якимчук Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2024, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,6 грн. судового збору. Роз`яснено, що згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. Згідно зі ст.308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою суді 05 квітня 2024 о 06 год 53 хв в м.Старокостянтинові, по вул.Грушевського, 14, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною, оскільки заперечує вживання спиртного, ні вдень його зупинки працівниками поліції, ні до цього, так як перебував на відповідному обстеженні та лікуванні. Посилається на безпідставну зупинку його правоохоронцями, оскільки жодних ПДР України не порушував. Суд першої інстанції безпідставно відхилив усі його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування на лікуванні, а також про виклик та допит свідків, в тому числі, і працівника поліції, який складав протокол. Стверджує, що висловлював бажання пройти огляд в медичній установі, однак поліцейський йому у цьому відмовив. Оформлення матеріалів відбувалися у його відсутність, тому заперечує факт його підпису у них. Протокол, складений в кількох екземплярах, є неоднаковим в частині наданих пояснень особою, щодо якої оформляються матеріали справи. Зазначає, що йому, належним чином, не було роз`яснено прав та обов`язків, обмежившись швидким переліченням назв статтей. Відеозапис долучений до справи не є цілісним, без зазначення причин його перериву, в порушення п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками поліції та доступ до відеозаписів з них, затверджених Наказом Департаменту ПП НП України від 03.02.2016 № 100, згідно з яким, після активації відеокамери все спілкування повинно бути записано безперервно. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Якимчук Н.П., на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав. Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Статтею 245 КУпАП, передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАПпередбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАПє керування транспортним засобом у стані сп`яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння. Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №100182 від 05.04.2024р., згідно з яким уповноваженою особою поліції ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Повх А.А., 05 квітня 2024 о 06 год 53 хв в м.Старокостянтинові по вул.Грушевського, 14, було виявлено та зафіксовано, порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9 а) Правил дорожнього руху, що виразилось у керуванні автомобілем Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАПта Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Із дослідженого місцевим та апеляційним судом результату тесту приладу «Alcotest Drager 6820» № 402 від 05.04.2024 слідує, що у ОСОБА_1 виявлено 0,61% проміле алкоголю. З таким результатом, на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився, свою згоду засвідчив підписом у протоколі, акті огляду та роздруківці чеку технічного приладу Alcotest Drager. Згідно з розпискою (а.с.3), ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager», у якій наявний підпис водія ОСОБА_1 , що свідчить зрозумілість послідовності порядку огляду проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. У справі наявна розписка (а.с.4) про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, з якої слідує, що ОСОБА_1 були зрозумілі його права та обов`язки, так як він засвідчив це своїм підписом. Окрім того, суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема п. 13, також роз`ясненні ОСОБА_1 його прав та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП під підпис, тому доводи апелянта з приводу швидкого перелічення працівниками поліції назв статтей, відхиляються, як необґрунтовані. За даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager», такий огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивний 0,61 % проміле. Відповідно до свідоцтва, долученого до справи працівниками поліції, про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alkotest 6820», № ЗАВ. №ARSA- 0320, виробник Drager Safety AG & Co, KGaA, Німеччина, яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, вбачається, що він пройшов повірку 15.06.2023, свідоцтво чинне до 15.06.2024. Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В процесі апеляційного розгляду було досліджено відеозапис від 05.04.2024, зроблений з нагрудної камери відеореєстратора працівника поліції, з якого вбачається, що вранці 05.04.2024р. автомобіль Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 рухався в м.Старокостянтинові, по вул.Грушевського, 14, без увімкнення ближнього світла фар, а з протитуманними габаритами, через що працівники поліції здійснили зупинку даного автомобіля. В процесі розмови з водієм, поліцейські вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд на визначення такого стану. Водій ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, йому надають герметично запакований мундштук, здійснюють контрольний забір повітря на відсутність випарів алкоголю у приладі, та встановлюють, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння - результат 0,61 % проміле. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ водій ОСОБА_1 з результатами такого огляду погоджується, бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медзакладі не висловлює. З приводу твердження апелянта про не безперервність, наданого відеозапису, суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. На думку суду, наданий відеозапис, на якому зафіксовані події, що відбувалися 05.04.2024 об`єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Більш того, долучений відеозапис спростовує аргументи ОСОБА_1 щодо його безпідставної зупинки працівниками поліції, причиною зупинки стало не увімкнення ОСОБА_1 ближнього світла фар, а здійснення ним руху, лише, з протитуманними вогнями, про що поліцейським водію було повідомлено. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, так як він мав бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, але поліцейські йому відмовили, однак з такими доводами погодитись неможливо, у зв`язку з тим, що відповідно до вказаної Інструкції, огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння проводиться в разі того, якщо особа, яка пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» не погоджується з його результатами, однак, як вбачається з матеріалів справи, після проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» ОСОБА_1 будь - яких зауважень чи незгоди з проведеним оглядом не виказував, і не виявляв бажання пройти огляд у лікарні. Посилання апелянта на те, що працівники поліції порушили вимоги законодавства щодо проведення його огляду, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей стосовно неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. З приводу твердження ОСОБА_1 про безпідставне відхилення судом, поданих ним клопотань про відкладення розгляду справи, слід зазначити наступне. З матеріалів справи убачається, що працівники поліції, належним чином під підпис, повідомили ОСОБА_1 про розгляд справи на 16.04.2024. Цього ж дня ОСОБА_1 подано до суду довідку про перебування ним на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Старокостянтинівської БЛ з 15.04.2024. Судове засідання відклалося на 02.05.2024 про що належним чином повідомлено правопорушника. 02 травня 2024 ОСОБА_1 до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, слухання відклалося на 23.05.2024, розпискою про виклик до суду 13.05.2024 повідомлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. У вказаний день з`явилася захисник Якимчук Н.П., подавши заяву про ознайомлення з матеріалами справи та про перенесення розгляду справи на інший день. Наступні слухання були призначені на 06.06.2024 та 26.06.2024, належним чином повідомлено апелянта, однак в судові він не з`являвся, поважних причин пропуску неявки суду не надавав, що свідчить про зловживання процесуальними правами та способом затягування розгляду справи. Крім того, в суді першої інстанції та в процесі апеляційного розгляду захист інтересів ОСОБА_1 здійснювала адвокат Якимчук Н.П., яка приймала безпосередню участь у судових засіданнях на підтвердження невинуватості вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А відтак, будь-яких порушень права на захист судом апеляційної інстанції не встановлено. Згідно з ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто виклик в судове засідання свідків є правом суду, а не обов`язком, у зв`язку з чим доводи апелянта про те, що місцевим судом не допитано свідків, в тому числі і працівників поліції, є необґрунтованими. Щодо посилань ОСОБА_1 на розбіжності в екземплярах протоколу, зокрема в графі пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд зазначає, що одним із доказів є оригінал протоколу, який знаходиться в матеріалах справи, копія ж надається особі для ознайомлення з його змістом. Апеляційним судом встановлено, що будь-яких розбіжностей між протоколами, в частині даних про особу, стосовно якої його складено, а також місця вчиненого, дати та часу, суті правопорушення та опису установлених даних немає. А щодо відсутності пояснень ОСОБА_1 в екземплярі, який надався йому для відома, не впливає на суть вчиненого ним правопорушення. Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять. Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі. При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. На переконання суду доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення. Адміністративне стягнення накладене судом в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною. За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на викладене, суд позбавлений можливості враховувати при накладенні стягнення, зазначені обставини, що стосуються особи ОСОБА_1 та пом`якшуючі відповідальність обставини. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідає вимогам ст.ст.283,284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и л а: Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.