Постанова Хмельницький апеляційний суд № 679/1271/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2024 року м. Хмельницький Справа № 679/1271/24 Провадження № 22-ц/4820/1851/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року про зупинення провадження у справі, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. ОСОБА_1 зазначила, що з 20 вересня 2015 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, в якому сторони мають двоє дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне подружнє життя позивачки з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, внаслідок чого в сім`ї виникали постійні суперечки. З лютого 2024 року сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства та мають роздільний бюджет. Подальше спільне життя та фактичне примирення не можливе, а збереження шлюбу суперечить її інтересам. За таких обставин ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2 , зареєстрований 20 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області (актовий запис №211). Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року задоволено клопотання відповідача, призначено сторонам у справі строк для примирення у вигляді шести місяців, а саме до 23 лютого 2025 року, та зупинено провадження у справі на цей строк. Суд керувався тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі тривалий час і мають двоє малолітніх дітей. Оскільки існує можливість примирення подружжя та збереження шлюбу, що відповідає моральним засадам суспільства та якнайкращим інтересам дітей, то слід вжити заходи для примирення подружжя і зупинити провадження у справі. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що з лютого 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають разом і не підтримують подружні відносини, а їх спроби примиритися були безрезультатними. Наразі ОСОБА_1 фактично проживає з іншим чоловіком і має намір створити нову сім`ю, однак цьому перешкоджає наявність зареєстрованого шлюбу з відповідачем. Отже вжитий судом захід щодо примирення сторін суперечить моральним засадам суспільства, порушує законні права та інтереси позивачки. Суд першої інстанції не з`ясував дійсні причини розірвання шлюбу сторін, не врахував фактичні взаємини між ними, не встановив дієві заходи примирення подружжя та дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 не подав відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Суд першої інстанції неправильно витлумачив норми статті 111 Сімейного кодексу України (далі СК України). У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржувана ухвала суду підлягає зміні. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини З 20 вересня 2015 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двоє малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою від 14 серпня 2024 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначив порядок її розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. ОСОБА_2 не визнав позов про розірвання шлюбу, висловив бажання примиритися з дружиною та подав суду заяву про надання сторонам строку для примирення тривалістю 6 місяців. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України). За змістом статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В силу статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. За змістом пункту 3 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що шлюб може бути розірваний за рішенням суду на підставі позову одного з подружжя. Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя (див.). Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. При прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 4 частини першої статті 251 ЦПК України є вжиття судом заходів до примирення подружжя. При цьому обов`язок суду зупинити провадження у справі виникає тоді, коли він встановить, що такі заходи будуть необхідними у справі, сприятимуть примиренню подружжя та не будуть суперечити моральним засадам суспільства. Тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком (див. постанови Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №761/33261/16-ц і від 8 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц). Враховуючи обґрунтування позивачкою причин позову (різні погляди на життя) та заперечення відповідача проти розірвання шлюбу (намір зберегти сім`ю), наявність у сторін двох малолітніх дітей і відсутність у справі доказів перешкод для збереження шлюбу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання подружжю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 строку для примирення. У зв`язку з цим суд правомірно зупинив провадження у справі до закінчення цього строку. Посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для примирення подружжя та зупинення провадження не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону. Водночас при визначенні строку на примирення суд не врахував, що від часу припинення сторонами шлюбних відносин (лютий 2024 року) до часу пред`явлення ОСОБА_1 позову про розірвання шлюбу (серпень 2024 року) сплинуло близько шести місяців. Весь цей час сторони не проживали разом, не підтримували подружні стосунки та не вели спільного господарства, хоча мали реальну можливість досягти примирення. З урахуванням співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення сторін, а також необхідності дотримання розумного строку розгляду справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 слід було встановити строк на примирення тривалістю два місяці. На думку суду апеляційної інстанції, такий строк є достатнім для вирішення питання щодо можливості збереження шлюбу сторін. В цій частині оскаржувана ухвала підлягає зміні. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Під час вирішення питання про надання сторонам строку для примирення та зупинення провадження у справі суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права, внаслідок чого постановлена ним ухвала не може залишатися в силі. Отже, слід надати подружжю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 строк на примирення тривалістю два місяця та зупинити провадження у справі на цей строк. Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року про зупинення провадження у справі змінити. Надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк для примирення тривалістю два місяці та зупинити провадження у справі на цей строк. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Безкровний І.Г. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 49