Постанова Київський апеляційний суд № 759/1608/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/1608/24 Головуючий у 1 інстанції: Ул`яновська О.В. Провадження №22-ц/824/11830/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Олійника В.І., Сушко Л.П. при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Ново-Білицький психоневрологічний інтернат для чоловіків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про припинення опіки і зміну опікуна, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст обставин справи В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про припинення опіки та зміну опікуна. Просила суд звільнити її від повноважень опікуна та припинити опіку над недієздатним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та постійно проживає на державному утриманні Ново-Білицького психоневрологічного інтернату для чоловіків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 . Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 з 14 квітня 2008 року є опікуном рідного сина ОСОБА_3 , недієздатного з 03 серпня 2007 року. 18 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася зі заявою до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про звільнення її від обов`язку опікуна, у зв`язку із станом здоров`я, внаслідок чого вона сама потребує сторонньої та медичної допомоги, що фактично вплине на виконання обов`язку опікуна. 18 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про встановлення опіки над ОСОБА_3 , оскільки допомагає, приносить передачі та провідує у Ново-Білицькому психоневрологічному інтернаті для чоловіків ВО КМР (КМДА) ОСОБА_3 ще з 2021 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року у заяву ОСОБА_1 про припинення опіки і зміну опікуназалишено без задоволення. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження передбачених законом підстав для звільнення від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , а бажання заінтересованої особи бути опікуном це спосіб ухилення від мобілізації під час воєнного стану. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що між заінтересованою особою та недієздатним ОСОБА_3 склалися особисті приязні взаємини, що забезпечить належний догляд підопічному, орган опіки та піклування не перевірив можливість здійснювати ОСОБА_2 повноваження опікуна, у зв`язку із тривалим часом проживання за місцем основного проживання, а саме у с. Малинки, Погребищенського р-н., Вінницької обл. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вирішив питання, що належить до компетенції Органу опіки і піклування, а не суду, чим порушив принцип змагальності сторін. Вважає, що суд не врахував надані заявником докази того, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може виконувати свої обов`язки опікуна над ОСОБА_3 . Вказала, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку доказам, поданих заявником, а тому вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає перегляду для реалізації його права на справедливий судовий розгляд. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Фогель В.В. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити. 30 серпня 2024 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від Органу опіки і піклування надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника. Відповідно до ч. 2 ст. 292 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція суду апеляційної інстанції Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з`явились у судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу належіть залишити без задоволення, а рішення суду без змін враховуючи наступне. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_3 (а.с. 15). Відповідно до заяви від 18 січня 2024 року ОСОБА_1 просила звільнити її від обов`язків опікуна, у зв`язку із станом здоров`я (а.с. 17). Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04 грудня 2023 року, виданої КНП ЦПМСД №2 Солом`янського району міста Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повний діагноз: ІХС, Атеросклеротичний кардіосклероз, ГХ ІІ стадія, ступінь 3 ст, римзик

3. СН ІІА. Дисциркуляторна, гіпертонічна, атеросклеротична енцефалопатія з вестибуло-тактичним с-м. Катаракта. Поширений остеохондроз. Хронічний холецистопанкреатит в ст. нестійкої ремісії (а.с. 12). Як вбачається з заяви ОСОБА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 (зв. а.с.20), від 11 жовтня 2023 року до Голови опікунської ради Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, він просив встановити опіку (піклування) над ОСОБА_3 (а.с. зв. 20). Відповідно до листа №051/022-345 від 19.04.2021 адміністрація Ново-Білицького психоневрологічного інтернату для чоловіків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечує оформлення опіки над ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 20). Згідно подання Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації №107-1036 від 07.02.2024 перешкод для встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_3 та призначення опікуном ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 34-36). Як вбачається із витягу з протоколу №1 засідання опікунської ради при Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації від 18.01.202, рекомендовано ООП Святошинської РДА у м. Києві заяву ОСОБА_2 задовольнити (а.с. 6). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20). Подання Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації №107-1036 від 07.02.2024 не містить інформації щодо взаємовідносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та має поверхневий характер, який позбавляє суд можливості встановити істину ситуацію. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 не є родичем ОСОБА_3 , а доказів особистих стосунків між зазначеними особами суду не надано. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України). Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Колегією суддів зазначає, що ОСОБА_2 не має родинних відносин з ОСОБА_3 і матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких відносин які склались між ними. За наявними і матеріалах справи доказами не можливо встановити що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склались будь які довірчі відносини для виконання ОСОБА_2 обов`язків опікуна. Відвідування ОСОБА_2 ОСОБА_3 в медичному закладі не може бути беззаперечним доказом того, що особа може бути призначена опікуном недієздатної особи. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Що стосується вимоги про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна, то вона також не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Відповідно до статті 75 ЦК України за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту. Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року за № 34/166/131/88, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків. Відповідно до пункту 5.2 зазначених Правил органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов`язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов`язків. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Колегія суддів встановила, що в матеріалах справи міститься фотокопія заяви ОСОБА_1 від 18.01.2024 про звільнення її від обов`язків опікуна, інформація про реєстрацію заяви уповноваженим органом відсутня як і інформація про розгляд цієї заяви матеріали справи не містять. Не дочекавшись відповіді уповноваженого органу ОСОБА_1 вже на наступний день, а саме 19.01.2024 подає заяву до суду про звільнення її від обов`язків опікуна й єдиним доказом на підтвердження стану здоров`я надає виписку від 04.12.2023 та направлення від 11.12.2023. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вирішив питання, що належить до компетенції Органу опіки і піклування, а не суду, чим порушив принцип змагальності сторін. Суд першої інстанції не вийшов за межі наданих повноважень, а лише звернув увагу сторін на те що орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном, що в даному випадку зроблено не було. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення. Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційній скарзі та відзиві, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Колегія суддів не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 оскільки суду не було надано належних доказів обґрунтування цього висновку/ Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані заявником докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 13 вересня 2024 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді В.І. Олійник Л.П. Сушко