Постанова 4854 № 420/2646/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2646/22 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними дій, скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - ВСТАНОВИЛА: В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарiв, якi iмпортуються; - скасувати картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ТОВ 100 ШИН + також вважає оскаржувані рішення відповідача незаконними, прийнятим без достатніх правових підстав, оскільки ним поданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021, та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р. Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + сплачений судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 та № UА500020/2022/002272 від 24.01.2022 містились розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Отже, у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2ґ). Апелянт зазначає, що у рішеннях про коригування митної вартості № UА500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 та № UА500020/2022/000068/2 від 24.01.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2021/000870 та № UА500020/2022/000088 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. 07 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який зареєстровано судом 10.06.2024 року, в якому представник просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, залишити без змін рішення суду першої інстанції. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю 100 ШИН +, в межах повноважень, передбачених статутними документами, здійснює господарську діяльність, у тому числі, зовнішньоекономічну. 04.11.2020 між Компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (Україна) (Покупець) було укладено Договір закупівлі імпортного товару № 100SH-RIO19 (далі за текстом - Контракт), за умовами якого Продавець (DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD) відвантажує товар «вантажні шини та легкові шини в асортименті» - бренду, вказаному в Комерційному Інвойсі, виробництва компанії «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD», а Покупець зобов`язується отримати та сплатити Товар у відповідності до Комерційного Інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до умов Контракту № 100SH-RIO19 від 04.11.2020 року Продавець - «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) поставив позивачу - ТОВ « 100 ШИН+», - товар. З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці були подані митні декларації (МД) № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року, № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року, відповідно до яких, за умовами поставки CFR, на митну територію України надійшов товар ТОВ « 100 ШИН+», а саме: (МД) № UA500020/2021/222969 - товар № 1 Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожній (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR мод. КТ858 - 60 шт., індекс-навантаження 154/151, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5; - 315/80R22.5-20PR мод. КТ870 - 90шт., індекс навантаження 157/154, індекс швидкості K, посадочний діаметр -22,5; - 295/80R22.5-18PR мод. KT852 40 шт., індекс навантаження - 152/151 індекс швидкості L, посадочний діаметр 22.5; - 295/80R22.5-18PR мод. KT 870- 40 шт., індекс навантаження 152/151, індекс швидкості К, посадочний діаметр -2,5. Загальна кількість 230 шт. Виробник DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) K UNLUN TYRE CO., LTD . Торговельна марка «KUNLUN». Країна виробник CN; (МД) № UA 500020/2022/002272 - товар № 2 Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, Тип протектора , дорожній (всесезонний); 295/80R22.5-18PR мод. КТ852 - 20шт., індекс навантаження - 152/149, індекс швидкості L. посадочний діаметр -22,5; 295/80R22.5-18PR мод. КТ870- 32 шт., індекс навантаження 152/149, індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; 315/80R22.5-20PR мод. ND 855 40 шт. індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр 22,5; 315/80R22.5-20PR мод.KT858 -40 шт., індекс навантаження 157/154, , індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; 315/80R22.5-20PR мод. KT 870 90 шт. індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; Загальна кількість 222 шт. Виробник DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) K UNLUN TYRE CO.,LTD . Торгівельна марка «KUNLUN NEW POWER». Країна виробник CN. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року. За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів:1) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо так платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 09.12.2021, з урахуванням вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу. Також, митна декларація № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: -Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) KL20211001AR від 18.10.2021 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Коносамент (Bill of lading) IKT292721 від 27.11.2021 року, Навантажувальний документ (Bordereau) № 1491 від 18.01.2022 року, Декларація про походження товару (Declaration of origin) № KL20211001AR від 01.11.2021 року, Банківські платіжні документи № 41 від 21.10.2021 року № 45 від 02.11.2021 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 34 від 18.01.2022 року, Розрахунок ціни (калькуляція) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Зовнішньоекономічний Договір (контракт) 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Договір (контракт) про перевезення № 010921 від 01.09.2021 року, Декларація відповідності від 03.03.2021 року, Доповнення до декларації відповідності від 19.11.2021 року, Копія митної декларації країни відправлення 422720210000936706 від 21.11.2021 року. За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 24.01.2022 р. з урахуванням вимоги Митного органу про надання додаткових документів, декларантом були надані додаткові документи: лист - пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 24.01.2022; переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000936706 від 21.11.2021; рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року. Проте, за результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці прийнято рішення про коригування заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + митної вартості товару № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., і складено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088. Зокрема, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року митним органом зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:1) Згідно банківських платіжних документів від 21.07.2021 № 15; від 26.08.2021 № 32; від 21.10.2021 № 42, загальна сума даних платіжних документів складає 82053,7 USD, що значно перевищує заявлену вартість у розмірі 46306,1 USD; 2) Банківський платіжний документ від 26.08.2021 № 32 містить посилання на інвойс, який до митного оформлення подано не було. Також, у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р. митним органом зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:1) Згідно п.1 розд. 2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте декларантом надано лише довідку від 18.01.2022 № 34 про транспортні витрати перевезення; 2) Наданий для митного контролю зовнішньоекономічний Договір (контракт) від 04.11.2020 № 100SH-DCKUN20 складений пізніше ніж рахунок-фактура (інвойс) від 01.11.2020 № KL20211001AR, що викликає сумніви про надання правдивих відомостей; 3) В копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений коносамент №1KT292721 від 27.11.2021, який складений пізніше ніж митна декларація країни відправлення. Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою щодо визнання їх протиправними та скасування. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що ТОВ "100 ШИН+", з метою підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці надано у повному обсязі документи, котрі містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено належними, достатніми, та юридично спроможними доказами, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару, свідчать про її заниження, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та як наслідок необхідність застосування додаткового методу. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ 100 ШИН+ , та відповідно наявності підстав для їх задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088. При цьому, щодо позовної вимоги ТОВ 100 ШИН+ про визнання протиправними дій Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд першої інстанції зазначив, що підставою для звернення позивача до суду фактично є вимога щодо визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088, а отже, вирішуючи означені позовні вимоги по суті, судом апріорі, у тому числі, перевірялась правомірність дій митного органу щодо застосування того чи іншого методу митної оцінки. Таким чином, суд вважав, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН +, є визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 1, ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч.7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ч.2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Відповідно до статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість. Згідно з ч.1 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі. Відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження. Відповідно до ч.3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу. У спрощеній митній декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є АЕО, зазначаються відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини: пунктами 1-7; пунктом 8 (тільки щодо документів, що підтверджують забезпечення сплати митних платежів). Згідно з ч.1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль. Згідно із частиною шостою статі 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи. Ненадання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15. Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року та №UA500020/2022/000068/2 від 24.01.2021, обставини, котрі слугували підставою для їх винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року, та зазначено судом вище, останнє обґрунтоване посиланням контролюючого органу, що згідно банківських платіжних документів від 21.07.2021 № 15, від 26.08.2021 № 32, від 21.10.2021 № 42, загальна сума даних платіжних документів складає 82 053,7 USD, що значно перевищує заявлену вартість у розмірі 46306,1 USD. Так, судами встановлено, що 04.11.2020 між Компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (Україна) (Покупець) було укладено Договір закупівлі імпортного товару № 100SH-RIO19, за умовами якого Продавець (DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD) відвантажує товар «вантажні шини та легкові шини в асортименті» - бренду, вказаному в Комерційному Інвойсі, виробництва компанії «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD», а Покупець зобов`язується отримати та сплатити Товар у відповідності до Комерційного Інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до п.5.2. зовнішньоекономічного договору № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 порядок оплати Товару визначається у Рахунку-проформі на кожну поставку Товару. Так, п.7 Проформи № KL20210704А від 15.07.2021 визначений наступний порядок оплати партії товару: 9 857,94 Дол. США і 32 706,80 Дол. США передплата; 3 741,36 Дол. США - залишок, за 10 днів до прибуття товару в порт. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларантом були надані митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року, серед іншого, наступні документи: Договір № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A. На виконання умов договору № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 ТОВ «100 ШИН+» здійснило оплату: - 9 857,94 Дол. США відповідно до платіжного документу від 21.07.2021 № 15, що місить посилання на номер контракту № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 та номер проформи № KL20210704А від 15.07.2021 року; - 68 454,40 (32 706,80+35 747,60) дол. США, відповідно до платіжного документу від 26.08.2021 № 32, що місить посилання на номер контракту, з яких сума 32 706,80 Дол. США, є оплатою згідно Інвойс № KL20210704А від 13.09.2021 року, 35 747,60 Дол. США є оплатою згідно Інвойс № KL 202008040004 від 06.07.2021 року. - 37 41,36 дол. США, відповідно до платіжного документу від 21.10.2021 № 42, що місить посилання на номер контракту № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020, та номер інвойсу № KL20210704А від 13.09.2021 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ « 100 ШИН+» було належним чином підтверджено оплату товару, що відповідно спростовує доводи митного органу, наведені в оскаржуваному рішенні. Що стосується доводів апелянта, що банківський платіжний документ від 26.08.2021 № 32 містить посилання на інвойс, який до митного оформлення подано не було, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року. За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. 1) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо так платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 09.12.2021, враховуючи вимоги Митного органу про надання додаткових документів, декларантом були надані додаткові документи: Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу. У Листі від 09.12.2021 року ТОВ « 100 ШИН+» повідомили митний орган, що Інвойс № KL202008040004 від 06.07.2021 до митного оформлення не надався, оскільки не стосується оцінюваної партії Товару, а був наданий з документом щодо іншої партії товару, що була поставлена на митну територію України раніше (МД № UA500020/2021/214017 від 29.09.2021), з огляду на те, що відносини між сторонами контракту є триваючими. Водночас, митний орган фактично залишив поза увагою пояснення позивача, та документи, надані декларантом для митного оформлення товару, не надавши їм відповідної оцінки. До того ж, обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Водночас, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Інвойс № KL202008040004 від 06.07.2021 стосується іншої партії товару, твердження відповідача щодо необхідності його надання, не є обґрунтованим. Доказів, що спростовують такі висновки, відповідачем до суду не надано. Крім цього, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р. та зазначено судом вище, останнє, серед іншого, обґрунтоване посиланням контролюючого органу на те, що «згідно п.1 розд. 2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте декларантом надано лише довідку від 18.01.2022 № 34 про транспортні витрати перевезення». Так, Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 затверджено Правила заповнення декларації митної вартості, відповідно до яких у розділі ІІІ зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Отже, визначений у вказаному вище Порядку перелік документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не є вичерпним. Так, позивачем під час митного оформлення, а також до суду надано: довідку про транспортні витрати № 34 від 18.01.2022, що містить дані про вартість перевезення з порту відправлення до порту призначення (QINGDAO- PIVDENNYI), містить номер контейнера ( MRKU5668552), містить номер коносаменту (1КТ292721), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. 24.01.2022 року декларантом додатково були надані додаткові документи, а саме рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року, які, як вірно зазначено судом, надають вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат. Разом з тим, обґрунтованими є доводи представника позивача, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а отже довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція також наведена в постановах Верховного суду від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17. Колегія суддів наголошує, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Аналогічна правова позиція наведена у Постановах Верховного суду від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15. Що стосується доводів митного органу, що в копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений коносамент №1KT292721 від 27.11.2021, який складений пізніше ніж митна декларація країни відправлення, судами встановлено наступне. До митного оформлення ТОВ « 100 ШИН+» була надана експортна декларації Китайської Народної Республіки від 21.11.2021 № 422720210000936706, що місить інформацію про умови поставки FOB, кількість місць 222, сума 31 721,60 дол. США, номер контейнера MRKU5668552. Експортна декларація від 21.11.2021 № 422720210000936706 також містить дані про постачальника («DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE CO.,LTD»), найменування товару (шини для вантажних автомобілів), вагу 16089,18 кг, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації № UA500020/2022/002272 від 24.01.2022 року, та поданих позивачем до митного оформлення документах, зокрема у пакувальному листі від 19.11.2021; рахунку-проформі № KL20211001AR від 18.10.2021; Інвойсі № KL20211001AR від 01.11.2021, що дозволяє повністю ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партію Товару, що оцінюється. У митній декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706, в графі, що має назву «Номер букінгу (коносаменту)», зазначений саме номер букінгу № 1КТ292721, тобто номеру бронювання місця на судні, що зазвичай співпадає з номером коносаменту. Лист Продавця «DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE CO..LTD» від 24.01.2022, також підтверджує, що в митний декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений саме номер букінгу. Таким чином, наведене свідчить, що митним органом не було враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, а саме коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, а тому посилання в митній декларації країни відправлення на номер букінгу, не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів. Таким чином, з огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок прийняття оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При цьому, суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару, позаяк митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, не надавши їм відповідної оцінки, а саме: - за митною декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року, Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; - Переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; - Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу; - за митною декларацією № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) KL20211001AR від 18.10.2021 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Коносамент (Bill of lading) IKT292721 від 27.11.2021 року, Навантажувальний документ (Bordereau) № 1491 від 18.01.2022 року, Декларація про походження товару (Declaration of origin) № KL20211001AR від 01.11.2021 року, Банківські платіжні документи № 41 від 21.10.2021 року № 45 від 02.11.2021 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 34 від 18.01.2022 року, Розрахунок ціни (калькуляція) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Зовнішньоекономічний Договір (контракт) 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Договір (контракт) про перевезення № 010921 від 01.09.2021 року, Декларація відповідності від 03.03.2021 року, Доповнення до декларації відповідності від 19.11.2021 року, Копія митної декларації країни відправлення 422720210000936706 від 21.11.2021 року, Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 24.01.2022; - Переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000936706 від 21.11.2021; рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року. При цьому, на думку колегії суддів, надані митному органу документи є належними, та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. В обох рішеннях з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України, та встановлено, що рівень митної вартості подібного (аналогічного) товарує більшим. Колегія суддів зазначає, що як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості та не зазначено корегування на умови поставки, та обсяг партії товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду 02 липня 2020 року справа №804/2061/17. Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Посилання контролюючого органу у рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО Інспектор, ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду, оскільки означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для заниження митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Також колегія суддів зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеному у постанові від 15.05.2018 року по справі №820/3881/17. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості і не може бути достатньою і самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відноси під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України на передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню». Тобто, наявність в базах даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди «розмитнювався» за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутністю інших законних підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні, заявленої декларантом, митної вартості за основним методом її визначення, оскільки торгівельні відносини є різноманітними і безліч обставин можуть впливати на ціну товарів. Така інформація не є підставою для збільшення митної вартості товарів і не перешкоджає застосуванню декларантом першого (основного) методу визначення митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. До того ж, ЄАІС Держмитслужби України та АСМО «Інспектор» не є доказом заниження митної вартості. Ця система закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта права можливості довести законність визначення митної вартості Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Натомість, як встановлено судом, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей. Водночас, апелянтом не підтверджено належними, допустимими доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах, розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли, у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу, не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, котрі були надані митному органу під час проведення митних процедур. З огляду на вищезазначене, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, апелянт не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару. Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем неправомірно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року, № UA500020/2022/00068/2 від 24.01.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870, №UA500020/2022/000088, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик