Ухвала КЦС ВС № 695/1271/19

УХВАЛА 13 вересня 2024 року м. Київ справа № 695/1271/19 провадження № 61-12273ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Яна Іванівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживача, визнання права власності на вклад в порядку спадкування, стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я. І., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - ТОВ «Фінілон»), в якому просив, з урахуванням подальших уточнень, визнати за ним право в порядку спадкування за законом на вклад в АТ КБ «ПриватБанк» за договором банківського вкладу SAMDNFF000097289528, розірвати вказаний договір банківського вкладу та стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 5 580,61 грн, інфляційні втрати 12 799,08 грн та 3% річних 1 454,48 грн. Всього просив стягнути на свою користь 19 834,17 грн. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за позивачем у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 право власності на грошовий вклад в АТ КБ «Приватбанк» за договором банківського вкладу № SAMDNFF000097289528, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк». В іншій частині відмовлено. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2024 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про стягнення коштів та питання про розподіл судових витрат. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 основний борг в сумі 5 580,61 грн, інфляційні втрати в сумі 12 688,80 грн та 3 % річних в сумі 1 454,48 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 04 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 19 834,17 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн). Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі № 695/1271/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков Д. А. Гудима П. І. Пархоменко