Постанова Харківський апеляційний суд № 639/1634/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №639/1634/24 Головуючий 1 інстанції: Кісь Д.П. Провадження №33/818/1228/24 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 04 липня 2024 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції Судом встановлено, що 13 березня 2024 року о 14:02 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , в м.Харкові, по вул.Китаєнка, 8, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, від огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції зупинили його транспортний засіб з підстав необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути, однак, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення його та пасажирів автомобіля не опитали. Зазначив, що не мав ознак наркотичного сп`яніння, оскільки його поведінка повністю відповідала обстановці, не робив незрозумілих та хаотичних дій. Вказав, що на відеозаписах поліцейський повідомляв, що у нього червоне обличчя, але в протоколі зазначив ознаку - неприродна блідість. Вважає, що звернення до керівництва патрульної поліції зі скаргою на дії патрульних поліцейських не підтверджує або не спростовує зафіксованих на відеозаписах фактичних обставин справи. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Бубліченко М.В., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №899281 від 13 березня 2024 року; направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; рапорт командира взводу №1 роти №3 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП М.Полуляха; дані відеозаписів з місця події, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 та відмову останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Відповідно до п.п.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. З матеріалів справи, зокрема з даних протоколу вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння носять суб`єктивний характер. Посилання ОСОБА_1 на неопитування працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу його та пасажирів автомобіля про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, в даному випадку не може бути визнано істотним порушенням, оскільки саме по собі не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Твердження ОСОБА_1 про неправомірність дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не приймаються до уваги, оскільки будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу незаконність дій інспекторів не встановлена. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня