Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/2494/24
від 18.09.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/2494/24 Номер провадження 33/814/826/24Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., За участю секретаря Дороженка Р.Г., Захисника-адвоката Бахмата О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режими відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Бахмата Олександра Ігоровича, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605, 60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 11 травня 2024 року о 21:32 год. в м. Кременчуці по вул. Троїцька, 24, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz GLS450, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Бахмат О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що розгляд справи відбувся без участі водія, що позбавило останнього права на захист та є підставою для скасування постанови суду. Вказує, що водій не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки неодноразово намагався його пройти, що зафіксовано на відеозаписах. Зазначає, що відсутні докази, які б свідчили про технічну повірку та справність газоаналізатора. Окрім того працівники поліції не здійснили контрольний забір повітря перед проходженням огляду, що в своїй сукупності дає підстави для скасування постанови місцевого суду, який помилково визнав ОСОБА_1 виним в скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами по справі є: постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП за недотримання правил проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора протокол серії ААД №714222 складений 11.05.2024 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, письмове зобов`язання ОСОБА_1 щодо не керування транспортним засобом записи з бодікамери працівника поліції, рапорт працівника поліції. Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим та його захисником. Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з долучених до матеріалів справи записів з відеореєстратора службового автомобіля транспортний засіб Mercedes Benz GLS450, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено в зв`язку з порушенням ПДР України, а саме проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Під час перевірки документів та спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився на місці зупинки транспортного засобу (21:37 год.). Протягом 10 хвилин ОСОБА_1 неодноразово намагався продути алкотестер, проте в зв`язку з недотриманням правильності продуття, технічний засіб не показав результату та водій погодився пройти огляд в медичному закладі. В подальшому водій не погоджувався залишати авто на проїжджій частині та хотів перепаркувати автомобіль, на що працівник поліції пояснив, що водієві заборонено сідати за кермо допоки він не пройде огляд який покаже перебування в стані сп`яніння чи тверезості. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив, що «Я выпил, я не отрицаю» (21:55 год.). На неодноразові пропозиції пройти огляд на місці чи в медичному закладі, ОСОБА_1 о 21:57 год. відмовився від проходження огляду. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння стала підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника щодо розгляду справи за відсутності правопорушника, що є безумовною підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки розгляд справ про притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП не входить до переліку адміністративних правопорушень присутність особи при розгляді яких є обов`язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП). Окрім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, останній в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Посилання апелянта, що водій не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки намагався пройти його, не беруться судом до уваги та спростовуються долученими відеозаписами з бодікамер працівників поліції, на яких відображено спроби водія здійснити продуття алкотестеру, при цьому ним кожного разу ігнорувались рекомендації працівника поліції про те, як саме це необхідно здійснювати, а саме дотримуватись безперервності та тривалості, до настання певного звукового сигналу. Між тим, свідомо ігноруючи вказані рекомендації, водій кожного разу намагався здійснити продуття на свій розсуд, що унеможливлювало проходження процедури огляду. Після чергового пропонування працівниками поліції пройти огляд в закладі охорони здоров`я, водій повідомив про своє небажання проходити огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в лікарні, що було зафіксовано бодікамерою о 21:57 год. Під час розгляду справи в апеляційному суді, з огляду на висловлені захисником сумніви в справності технічного засобу та своєчасності проведення його повірки, з Управління патрульної поліції було витребувано інформацію про технічну повірку газоаналізатора. Згідно відповіді з Батальйону ПП м. Кременчук УПП в Полтавській області та наданих відомостей «сервісне технічне обслуговування», газоаналізатор Драгер 7510, серійний номер ARND -0009 пройшов технічну повірку 20 червня 2023 року, а отже є чинним до 20 червня 2024 року. Таким чином, під час апеляційного перегляду, по справі не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, наявність яких могла свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про невчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Бахмата Олександра Ігоровича, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна