Ухвала КАС ВС № 600/643/24-а
від 16.09.2024 · АдміністративнаУХВАЛА 16 вересня 2024 року м. Київ справа №600/643/24-а адміністративне провадження №К/990/34476/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №600/643/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1153-рл від 19.12.2023 «Про відмову у видачі ліцензії»; - зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Чернівецька область, Дністровський район, село Рукшин, вулиця Головна, 1з. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, позовні вимоги задоволено. 09.09.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №600/643/24-а. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У поданій касаційній скарзі Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Щодо вказаних посилань Суд зазначає, що у постанові від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19 та від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21 Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва. Відтак, обов`язок щодо надання до ліцензійного органу акту вводу в експлуатацію об`єкта, акту готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту. Крім того, вказана правова позиція була застосована судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи. Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України). Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху). Керуючись статтями 169, 328-332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №600/643/24-а залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги. Копію ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. Ю. Бучик Судді: Н.В. Коваленко Т.Г. Стрелець