Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/4948/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2024 р. Справа № 520/4948/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г.) по справі № 520/4948/24 за позовом Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, ВСТАНОВИВ: Багатопрофільна приватна фірма "АСТРА" (далі позивач, БПФ «АСТРА») звернулось до суду з позовом, в якому просило: - протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA1807000/2024/000139/2 від 15.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000162 від 15.02.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. БПФ «АСТРА» не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості. Зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів, а також надані відповідачем докази не підтверджують існування суперечностей у документах, поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів. Стверджував, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що твердження митного органу, що прейскурант (прайс-лист), поданий з ЕМД №241ТА807200002563И5 від 14.02.2024 р не відображає дійсну вартість товару, є помилковим, адже прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. До того ж, висновок Державного підприємства « УкрПромЗовнЕксп» № 344 від 15.02.2024 р. відповідає вимогам документа який підтверджує митну вартість товару згідно ст.53 ч.3 п.8 МКУ. Також, дійсно умови поставки товару були - СРТ, але до митного оформлення, а також до уваги суду була представлена Додаткова угода № 2 від 31.05.2023 до цього контракту, в якій було вказано: «Продавець постачає товар за цим контрактом на умовах, зазначених в Інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС». Стосовно визначення країни походження товару то вона визначається згідно інвойсу № 90493844 від 07.02.2024 р. Крім того, зазначає, що спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленої позивачем вказує лише на необхідність здійснення митницею ретельного аналізу вже поданих документів та не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом. З урахуванням наведеного, вважає, що митним органом неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. БПФ «АСТРА» надала відповідь на відзив в якому стверджує, що наведені ними обставини, свідчать про неправомірність оскаржуваного рішення та картки відмови, та як наслідок - обґрунтованість позовних вимог. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Жигилія С.П., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Присяжнюк О.В. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.06.2021 року між позивачем (у якості покупця) та резидентом Нідерландів KRATON POLYMERS NEDERLAND B.V. укладено контракт № ASTRA-06.21 на поставку товару - Каучук синтетичний у первинній формі стирол-бутадієн-стироловий блок-сополімер чистий лінійний… код товару 4002192000. 14.02.2024 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці Багатопрофільною приватною фірмою «АСТРА» (код 22612778) подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № 24UA807200002563U5 на товар: №3 «

1. Каучук синтетичний у первинній формі стирол-бутадієн-стироловий блок-сополімер чистий лінійний… код товару 4002192000» за зовнішньоекономічним контрактом з Kraton Polymers Nederland B.V. До декларації додані наступні документи: рахунок проформа (Proforma invoice) від 31.01.2024 № 90493674; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 07.02.2024 №90493844; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 07.02.2024 № 928655; декларація про походження товару (Declaration of origin) від 07.02.2024 № 90493844; банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.01.2024 № 248; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.02.2024 № 705; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.02.2024 № 1; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 29.01.2024 б/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 1 від 08.06.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 2 від 31.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток А від 01.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.06.2021 № ASTRA-06-21; договір про надання послуг митного брокера від 30.06.2016 № 2; договір (контракт) про перевезення від 05.02.2024 №022_VК; договір (контракт) про перевезення від 10.01.2024 №040_VК; дистриб`юторська угода від 30.10.2014; технічний опис від 14.02.2024; копія митної декларації країни відправлення від 07.02.2024 №24NL1HDXIOIE7VPDA2. Митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору). Під час здійснення митного контролю ЕМД24UA807200002563U5 від 14.02.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, в тому числі за кодом 105-2 (Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв); індикатор: п.3.1.1 опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, в т.ч. ті, що впливають на вартість товару; індикатор: 3.3.4. заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За наслідками проведеного митним органом аналізу документів, 14.02.2024 посадовою особою митного поста «Барабашово» до спецпідрозділу митниці направлений запит № 156 щодо визначення митної вартості товару № 3 за ЕМД № 24UA807200002563U5 від 14.02.2024. 14.02.2024 повідомленням Харківська митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи по ЕМД № 24UA807200002563U5. Митниця зазначила, що мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін, складає: тов. №3= 2.47 $/кг. 15.02.2024 позивачем надіслано лист митниці, в якому він просив, у зв`язку з відсутністю додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначити митну вартість товару за ЕМД № 24UA807200002563U5 від 14.02.2024. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA №UA807000/2024/000139/2 від 15.02.2024 по ЕМД № 24UA807200002563U5 від 14.02.2024 за другорядним (резервним) методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000162 від 15.02.2024. У п. 33 вказаного рішення зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч.2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та на містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.01.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо БПФ "АСТРА" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VI Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; - відсутня Заявка, передбачена умовами договору про надання послуг з перевезення вантажів № 40_VK від 10.01.2024; - декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданій довідці про транспортні витрати від 07.02.2024 №21 та рахунку на оплату транспортних послуг від 07.02.2024 №705 відсутня інформація щодо транспортно-експедиторських витрат, тобто можливо не включені всі і складові до розрахунку митної вартості, що не відповідає інформації, зазначеної в листі ДФСУ від 15.03.2016 Ne5591/6/99-99-19-03-02-15; - в експортній декларації 24NL1HDXIO|E7VPDA2 від 07.02.2024 країною походження товару 5 вказано QU, що відмінно від інформації в МД наданій до митного оформлення; - в платіжній інструкції від 31.01.2024 №248 підставою оплати зазначено інвойс від 31.01.2024 №90493674, але під цим номером надано до митного оформлення проформу інвойс. Також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару. 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня (у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. 5) не надана декларантом (відсутня у (розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄAIC Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 3) 2.47 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації по товару стала наявна у митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: МД ЕМД №241ТА807200002563И5 від 14.02.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 3) 2.47 $/кг.(а.с.9) Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення митного органу є правомірними, прийняті в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, оскільки надані декларантом документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає наступне. Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За приписами частин 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Згідно з ч. 5 цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 09.11.2022 у справі № 815/4395/16. Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч. 11 ст. 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що підставою для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості заявлених ним до декларування товарів стало спрацювання профілів ризику щодо можливого заниження митної вартості, а також наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей і відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, невідповідності у документах щодо транспортування товару, розбіжності між відомостями, вказаними у платіжному дорученні та інвойсі, наданому до митного оформлення. Колегія суддів погоджується із висновками суду, що в спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товарів, а тому остання мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Отже, під час витребування додаткових документів відповідач діяв відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів. Колегія суддів зауважує, що ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Так, підставою для визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом стали розбіжності у поданих БПФ "АСТРА" документах на транспортування, інвойсі, платіжної інструкції в іноземній валюті, експортній декларації країни відправлення, рахунку на оплату, прайс-листі, та не надання всіх документів, які підтверджують витрати на транспортування. Щодо доводів апелянта про не врахування судом та відповідачем умов поставки FCA, який встановлено інвойсом №90493844 від 07.02.2024 року. Відповідно до п. 3 Контракту від 01.06.2021 поставка товару відбувається на умовах, СРТ Харків, відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС - 2000 р. Згідно офіційних правил Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) CPT (англ. Carriage Paid To) Фрахт / перевезення оплачені до (… назва місця призначення) продавець зобов`язаний оплатити перевезення до пункту призначення зазначеного в договорі. Покупець оплачує страховку, розмитнення і супутні витрати. Згідно з Додатковою угодою № 2 від 31.05.2023 продавець постачає товар за цим контрактом на умовах, зазначених в Інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС. Відповідно до інвойсу №90493844 від 07.02.2024 року правила поставки встановлені FCA . Згідно офіційних правил Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000, застосування терміну FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (...назва місця)) передбачає, що покупець несе всі витрати, пов`язані з товаром (в тому числі транспортні витрати) з моменту здійснення його поставки у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження та розвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження, розвантаження товару відповідальності не несе. Вантаж позивача транспортувався згідно з CMR № 928655 від 07.02.2024, в якій вказано: «Дане перевезення, незважаючи на жодні інші договори, здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПН)». В автотранспортній накладній CMR № 928655 від 07.02.2024 року вказано, що відправником товару є KRATON POLYMERS NEDERLAND B.V., місце навантаження: Bergen Opzoom, Netherlands, місце розвантаження: Kharkov, Ukraine. Отже, в даному випадку базис поставки на умовах FCA , враховуючи, що місце поставки є Нідерланди, покладає зобов`язання по завантаженню, розвантаженню з цього місця на покупця. Таким чином встановленими інвойсом умовами поставки FCA передбачено, що витрати на завантаження, вивантаження до місця поставки несе продавець, а з місця поставки позивач, який є покупцем. Позивачем надано до суду та до митного органу транспортні (перевізні) документи: автотранспортна накладна від СМR № 928655 07.02.2024 від TDV «Lvivska avtobaza №1; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.02.2024 №705 від «ТІК ЛОГІСТІК»; довідка про транспортні витрати від 07.02.2024 №1; договір (контракт) про надання послуг з перевезення вантажів від 10.01.2024 №40_VК; договір заявка про перевезення від 05.02.2024 №022_VК. Проте доказів понесених позивачем витрат на навантаження, розвантаження товару до митного органу та суду не надано. Згідно з правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 визначено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовими договорами. Заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, є одним із обов`язкових документів, на підставі якої здійснюється будь-яке перевезення, оскільки саме в заявці зазначаються детальні умови конкретної послуги, включаючи і її вартість. Згідно з даними, зазначеними в заявці, експедитор складає відповідні розрахункові документи - рахунок (попередній, остаточний). Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Доводи апелянта про відсутність розбіжностей колегія суддів вважає не обґрунтованими та відхиляє, адже на позивача покладено обов`язок в наданні таких документів. Щодо посилань митного органу, з якими погодився суд першої інстанції на наявність розбіжностей між країною походження товару №5 в експортній декларації №24NL1HDXIOIE7VPDA2 та інформацією в ЕМД № 24UA807200002563U5 від 14.02.2024. Судом встановлено, що ЕМД №24UA807200002563U5 від 14.02.2024 товару № 3 було вказано країну походження «DE» (Німеччина). Позивач наполягає на тому, що на відміну від інвойсу № 90493844 від 07.02.2024, експортна декларація країни відправлення № 24 NL1HDXIOIE7VPDA2 від 07.02.2024 не була заявлена і не є декларацією про походження товару, а код товару № 5 «QU» був вказаний у цій декларації помилково, тому що згідно Наказу від 08.01.2020 № 32 «Про затвердження Переліку кодів країн світу для статистичних цілей» такого коду не існує. Так, зважаючи, що позивач не скористався передбаченим ч.8 ст.41 МК України правом надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості та не повідомив митний орган про вказану помилку, то колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в цій частині обґрунтованими. Щодо посилання позивача на те, що прейскурант (прайс-лист), є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Судовим розглядом встановлено, що позивачем наданий прайс-лист від 29.01.2024. Відповідач зазначив, що він по суті є офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючи країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Судовим розглядом встановлено, що позивач не надав жодного документа, який би підтвердив дійсну суму товару, крім прайс-листа, який не містить перекладу. Таким чином, за умови сумнівів у дійсній вартості товару позивач мав можливість підтвердити її, однак не надав ні каталоги, ні специфікації, ні загальні прейскуранти виробника товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині. Щодо посилання позивача на висновок Державного підприємства «УкрПромЗовнЕксп» № 344 від 15.02.2024 р. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини здійснюється у відповідності з Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Якими саме нормативно-правовими актами з оцінки майна користувалась Державне підприємства «УкрПромЗовнЕксп» з висновку встановити неможливо. Таким чином цей документ носить рекомендаційній характер та не може слугувати єдиним доказом на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів. Ураховуючи встановлення судом відсутності всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, наявність розбіжностей щодо заявленої митної вартості та не надання позивачем будь-яких додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що митницею правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору. При визначенні митної вартості товару митницею застосований резервний метод оцінки згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. При цьому, у рішенні митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судовому рішенні, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/4948/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк