Постанова 4824 № 357/6383/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 вересня 2024 року справа № 357/6383/22 провадження № 22-ц/824/5001/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року, постановлене під головуванням судді Цукурова В.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,- В С Т А Н О В И В : У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини. 21.06.2016 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/4924/16-ц з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.04.2016 року. Білоцерківським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області постановою від 12.05.2017 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 по виконанню судового рішення з примусового стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини. Після пред`явлення до виконання виконавчого листа №2/357/2214/16 від 07.09.2016 року до органу державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження ВПНОМЕР_2 відповідачем не було здійснено виплати присуджених сум аліментів. Внаслідок невиконання судового рішення за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.07.2022 року складала 143301,50 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 14.07.2022 року № 55412, складеним головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацьким Р.О.. Відповідно до указаного розрахунку заборгованість по аліментам за період з 26.04.2016 року по 31.03.2019 року складає - 40497,75 гривень. Водночас, заборгованість за період з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року складає 102803,75 гривень (143301,50 гривень - 40497,75 гривень = 102803,75 гривень). У межах позовних вимог, Позивачем враховано лише заборгованість Відповідача зі сплати аліментів, яка виникла у період з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року, розмір якої становить 102803,75 гривень. Загальна сума неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів складає 576200,37 гривень, що підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви. З огляду на обмеження розміру пені за прострочення сплати аліментів, передбачені ч.1 ст.196 СК України Позивач просила суд стягнути з Відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період (по аліментним платежам з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року), у розмірі 102803,75 гривень. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 102803,75 гривень. На користь держави з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в сумі 992,40 гривень. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вказує, що судом не враховано ту обставину, що заборгованість по сплаті аліментів було сплачено за рік до постановлення оскаржуваного рішення. Починаючи із 24.02.2022 року заборгованість накопичувалась із-за бездіяльності головного державного виконавця, який наклав арешт на кошти, які знаходились на рахунку боржника та які отримані як заробітна плата за місцем служби. Суд не звернув увагу на клопотання відповідача про зменшення розміру пені. Відзив на апеляційну скаргу позивач не подала. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 за період з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року становить 102803,75 гривень. Суд вважав, що незадовільний матеріальний стан, на який посилався відповідач як на підставу для зменшення розміру неустойки не підтверджений відповідними доказами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що 21.06.2016 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від у справі №357/4924/16-ц з Відповідача було стягнуто аліменти на користь Позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.04.2016 року (а.с. 10). На виконання указаного судового рішення 07.09.2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист (а.с. 11-12). 12.05.2017 року старшим державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Н.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 (а.с. 13). Відповідно до довідки від 14.07.2022 року №55426, виданої Відділом державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), станом на день її складення у Відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів перед Позивачем у розмірі 143301,00 гривень (а.с. 14). Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 14.07.2022 року № 55412, складеним головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацьким Р.О., станом на 01.07.2022 року заборгованість Відповідача зі сплати аліментів становить 143301,50 гривень (а.с. 15). Відповідно до листа від 19.12.2022 року №119189 Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 19.12.2022 року у Відповідача відсутня заборгованість зі сплати аліментів перед Позивачем (а.с. 89). У межах позовних вимог позивачем враховано лише заборгованість відповідача зі сплати аліментів, яка виникла у період з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року, розмір якої визначено із урахуванням положення частини першої статті 196 СК України, де розмір пені за прострочення сплати аліментів не може бути більше 100 відсотків заборгованості та становить 102803,75 гривень. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Відповідно до ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні. Згідно ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За правилами абз.1 ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Судом першої інстанції вірно взято за основу порядок нарахування пені за прострочення сплати аліментів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.04.2019 року в справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Зокрема, пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. При вирішенні спору, суд першої інстанції вірно вважав, що до вимог, які випливають із сімейних правовідносин позовна давність не застосовується на підставі ст. 20 СК України, відтак заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає. Суд першої інстанції вірно взяв за основу наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по сплаті аліментів (а.с. 17-18), прийшов до обґрунтованого висновку, що загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по аліментах, сплата яких мала здійснюватися з 01.04.2019 року по 01.07.2022 року, становить 102803,75 гривень. Посилання апелянта на обставини, які суд мав взяти до уваги при вирішенні клопотання про зменшенні розміру неустойки, а саме несення військової служби, а також бездіяльність головного державного виконавця, який наклав арешт на кошти на рахунку боржника, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки рішення про визнання дій головного державного виконавця неправомірними в порядку ст. 83 ЦПК України до суду надано не було. Обставини перебування відповідача на військовій службі не можуть слугувати доказом незадовільного матеріального стану відповідача. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зменшенні розміру неустойки, оскільки доказів скрутного матеріального становища або сімейного стану в розумінні ч. 2 ст. 195 СК України до суду відповідачем надано не було. Згідно ст. 375 ЦПК Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді