Ухвала ККС ВС № 461/2922/20

УХВАЛА 16 вересня 2024 року м. Київ справа № 461/2922/20 провадження № 51-4196 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, встановив: За вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою та засуджено за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі пункту 2 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання, передбаченого частиною 4 статті 358 КК, у зв`язку з закінченням строків давності. Також, цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за частиною 3 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права займати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки; за частиною 4 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки; за частиною 5 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна. На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з фінансово-банківською діяльністю, на строк 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна. Постановлено обчислювати початок строку покарання засудженій ОСОБА_5 з дати її затримання та реального виконання покарання у виді позбавлення волі. Також, постановлено задовольнити цивільний позов. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» завдану матеріальну шкоду в розмірі 1 241 774,48 грн, 264 825,27 доларів США та 60155,71 євро. Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року щодо ОСОБА_5 - без зміни. У касаційній скарзі захисник просить переглянути вказані судові рішення щодо її підзахисної в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді. У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку. Тобто, у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. Крім того, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК захисник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді. Водночас, захисник у вступній частині касаційної скарги не погоджується з постановою апеляційного суду, однак не звернула уваги на те, що апеляційним судом постановлено рішення щодо засудженої у формі ухвали. Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 рокузалишити без руху, надавши їй п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нею ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3