Ухвала ККС ВС № 296/9155/23
від 17.09.2024 · КримінальнаУХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2024 року м. Київ справа № 296/9155/23 провадження № 51 - 4276 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на вирок Житомирського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, встановив: За вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 407 КК, із застосуванням ст. 69 КК, до покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. Рішенням Житомирського апеляційного суду від 11 червня 2024 року вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання. ОСОБА_5 засуджено за засуджено за ч. 4 ст. 407 КК, із застосуванням ст. 69 КК, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 62 КК замінено ОСОБА_5 призначене покарання у виді 1 року позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 1 рік. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, відповідно, внесені зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Однак захисник ОСОБА_4 , всупереч вимог КПК, звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку адресував не Верховному Суду, а Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник указуючи на допущені, на його думку, судом апеляційної інстанції порушення, не обґрунтовує, як ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість зазначеного судового рішення, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом постановленого щодо ОСОБА_5 судового рішення, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 420 цього Кодексу. При цьому, захисник ОСОБА_4 обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного його підзахисному покарання, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, обставинами його скоєння та даними про особу засудженого внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК у їх взаємозв`язку. Крім того, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Однак викладені захисником у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають вимогам вищевказаної статті. Також адвокат ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 4 ст. 427 КПК не додав до касаційної скарги усі документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу (ст. 50 КПК). Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо адвокат до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених ст. 50 ч. 1 п. 2 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із адвокатом, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 648/3629/17). Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3