Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/18142/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2024 р. Справа № 440/18142/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, повний текст складено 30.05.24 по справі № 440/18142/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №41 від 06.11.2023 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Держпроспоживслужба, провівши позапланові перевірки, здійснила саме захід державного контролю, щодо якого застосовується мораторій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №303. Вказує, що розміщуючи зразки товару, у місці їх безпосереднього продажу, поряд з іншими виробами/пристроями/електронними сигаретами, які реалізуються у тому ж місці, ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» не розмістила жодної інформації, забороненої статтею 16 Закону №2899-IV. Вказує, що розміщення тютюнових виробів у місці їх продажу, а також інформація про продукцію не може вважатися рекламою. Позивач стверджує, що в акті перевірки опис порушення є дуже узагальненим, не відповідає законодавчо закріпленій вимозі до контролюючого органу надати у акті детальний опис виявленого порушення, допущеного суб`єктом господарювання, що суперечить вимогам абз. 8 ч.6 ст.7 Закону №877-V. Зазначає, що ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» діяло добросовісно, не допускало дій щодо внутрішньої реклами тютюнових виробів, організовував торгівлю тютюновими виробами, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в його діях відсутній склад господарського правопорушення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №41 від 06 листопада 2023 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Міністерство охорони здоров`я України, як центральний орган виконавчої влади, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону №2899-IV формує державну політику щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, прийняло рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 Наказу №522, а тому на проведення таких позапланових заходів державного нагляду (контролю) не поширюється дія мораторію, встановлена пунктом 1 Постанови №303. Вказує, що наведені у скарзі гр. ОСОБА_1 №15.1.3-6/22581 від 25.10.2023 року порушення вимог Закону №2899-IV стосувалися законних інтересів заявника у сфері охорони здоров`я, а тому така скарга була належною підставою для призначення позапланового заходу державного контролю (нагляду). Стверджує, що в торгівельному приміщенні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г інформація не може розглядатися як інформація про продукцію у розумінні ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки висвітлена частково. Звертає увагу, що розміщення інформації про товар в торгівельному приміщенні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» здійснювалось позивачем не у спосіб, передбачений ч.2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме рекламними засобами та з метою привернути увагу споживачів до такого товару. Зауважує, що позивач свідомо розмістив пачки сигарет у закладах на спеціальному фоні, використовуючи яскраві дизайнерські рішення, аби привертати увагу не лише активних, але й потенційних споживачів. Вважає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області в повному обсязі доведено вчинене позивачем правопорушення та законність винесеної відносно ТОВ «НОВА ЛІНІЯ» постанови №4 від 06.11.2023. Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» подало до суду письмові пояснення, в яких просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області без задоволення, а судове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 без змін. Зазначає, що аргументи відповідача щодо порушень ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» фактично зводяться виключно до тверджень про розміщення тютюнових виробів у місцях, де останні реалізуються. Звертає увагу, що законодавство не встановлює жодної вимоги про те, що торговельне обладнання суб`єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами/пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згорання, має бути однотонним чи бути розроблене та виконане в одному якомусь кольорі. У чинному законодавстві відсутні вимоги, щоб усе торговельне обладнання, яке розміщене в місці роздрібної торгівлі, повинне бути одного кольору; що обладнання, на якому розміщуються тютюнові вироби/пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згорання, повинно бути такого ж кольору, як обладнання, на якому розміщено будь-які інші товари. Вказує на неможливість визнання розміщення тютюнових виробів в торговельному приміщенні як рекламу та стимулювання продажу таких виробів, що розміщені в місці їх торгівлі. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ 1» є юридичною особою (код ЄРДПОУ 30728887), місцезнаходження: 08162, Київська область, Фастівський район, селище міського типу Чабани, вул. Одеське шосе, будинок №8. Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на проведення позапланової перевірки №1175-ОД від 27.10.2023, погодження на проведення позапланового заходу (контролю) в частині додержання ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» законодавства про заходи щодо попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення №15.1.3-6/22581 від 25.10.2023 та посвідчення (направлення) на проведення перевірки №780 від 27.10.2023, відповідач провів позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» законодавства про заходи щодо попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 66 Г. За результатами перевірки складений акт №000051 від 02.11.2023, в якому зафіксовані порушення, а саме в ході фактичного візуального огляду рекламного засобу в торгівельному приміщенні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г, встановлено, що на 2 стійках реалізації тютюнових виробів в прикасовій зоні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» розміщено 2 рекламних засоби з тютюновими виробами (пачки тютюнових виробів на різнокольоровому фоні) у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання чи оформлення вітрини, чим порушено ст.16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", а саме: здійснення реклами (розповсюдження) та стимулювання продажу тютюнових виробів на 2 окремих рекламних носіях з тютюновими виробами та інформацією про тютюнові вироби, які розміщені у місці, де тютюнові вироби реалізуються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та елементах оформлення місць торгівлі з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання чи оформлення вітрини. На підставі вказаного Акту №000051 від 02.11.2023, відповідачем винесено постанову №41 від 06.11.2023, якою до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 60000,00 грн відповідно до статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення". Не погоджуючись із постановою про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно з постановою №41 від 06.11.2023, позивач звернувся із даним позовом в суд. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 420/2004/22 від 19.01.2023 дійшов висновку про те, що сам по собі продаж товариством тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі. Суд звернув увагу на те, що не можна вважати рекламою інформацію про тютюнові вироби, які реалізуються в закладі. Такі обставини не є діями, основною метою яких є стимулювання осіб до вживання тютюнових виробів, а відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач не здійснював рекламу тютюнових виробів, а здійснював їх продаж. Суд першої інстанції вважав, що в даному випадку контролюючий орган допустив хибне трактування вищезазначеної норми Закону №2899-IV та надав помилкову оцінку діям позивача, з огляду на що дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 41 від 06.11.2023 про застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 60000,00 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами здійснює Закон України «Про рекламу» (далі по тексту - Закон №270/96-ВР). Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку. Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі по тексту Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Відповідно до пп. 2, 4 п.3 Положення №667 до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами; здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності. За змістом п.2 Положення №667 Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. На виконання пп.8 п.6 Положення №667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V). За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною 1 ст.2 Закону №877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону. Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст.6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: - подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; - виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; - перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; - неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; - доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; - настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; - за рішенням суду; - звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє станом по сьогоднішній день. Відповідно до п.1 Постанови №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Водночас, пункт 2 Постанови №303 передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Так, відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», з метою забезпечення здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану наказом №522 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (пункт 1), а також наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу ( пункт 2). Відповідно до Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану підставами здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначено:

1. Подання суб`єктом господарювання письмової заяви до Держпродспоживслужби або головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

2. Доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини та забезпечення безпеки держави.

3. Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Наказом №522 Міністерство охорони здоров`я України надало Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком, зокрема з підстави звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що протягом воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю. Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпродспожислужби в Полтавській області №1175-ОД від 27.10.2023, погодження на проведення позапланового заходу (контролю) в частині додержання ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» законодавства про заходи щодо попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення №15.1.3-6/22581 від 25.10.2023 та посвідчення (направлення) на проведення перевірки №780 від 27.10.2023, відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» законодавства про заходи щодо попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 66 Г. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проводився на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 25.10.2023 року стосовно порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення з боку діяльності ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 66 Г. Таким чином, перевірка позивача проведена відповідачем на підставі Постанови №303 за наявності підстави, визначеної в п.3 Наказу №522 (звернення фізичної особи), що свідчить про наявність підстав у відповідача для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) під час дії військового стану. Матеріалами справи підтверджено, що підставою винесення спірної постанови №41 від 06.11.2023 слугувало встановлення відповідачем в ході фактичного візуального огляду рекламного засобу в торгівельному приміщенні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г, що на 2 стійках реалізації тютюнових виробів в прикасовій зоні магазину ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» розміщено 2 рекламних засоби з тютюновими виробами (пачки тютюнових виробів на різнокольоровому фоні) у місці, де тютюнові вироби реалізуються чи надаються споживачеві у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання чи оформлення вітрини, чим порушено ст.16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначаються Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 року №2899-IV (далі по тексту Закон №2899-IV). Прийняття цього Закону зумовлено метою зменшення шкідливих наслідків для життя та здоров`я населення від вживання тютюну. Зокрема, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) станом на 2019 рік від хвороб, які спричинені вживанням тютюну, щороку помирає понад 8 мільйонів людей у світі. Вживання тютюнових виробів один з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легень і розладів психічного здоров`я), які є причиною майже 84% всіх смертей в Україні. За даними Міністерства охорони здоров`я України щороку 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням. З метою запобігання поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала (Законом N 3534-IV від 15 березня 2006 року) Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТ перший міжнародний договір, який покладає на Сторони Конвенції юридичні зобов`язання щодо його виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну. РКБТ ратифікувала 181 країна світу, що охоплює близько 90% населення світу. Указом Президента України № 722/2019 від 30 вересня 2019 року «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», зокрема Ціллю 3 визначено «забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці». Завданням 3.8 цієї цілі є зниження поширеності тютюнокуріння серед населення з використанням інноваційних засобів інформування про негативні наслідки тютюнокуріння (індикатор зменшити до 2025 року кількості курців в Україні до рівня 15%). Крім того, Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» було прийнято на виконання Директиви 2014/40/ЄС «Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄС», імплементація якої є зобов`язанням України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Кабінет Міністрів України підтвердив зобов`язання імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, затвердивши План заходів з виконання цієї Угоди (постанова № 1106 від 25 жовтня 2017 року), який у пунктах 1389 1396 визначає заходи з імплементації в національне законодавство Директиви 2014/40/ЄС. Відповідно до ст.1 Закону №2899-IV реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну. Згідно зі ст.16 Закону №2899-IV забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: - проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів на інші тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги; - використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; - пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування з придбання або використання тютюнових виробів; - пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, надання права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, якщо умовою надання чи участі в них є придбання або вживання тютюнових виробів; - продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами; - розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; - розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листів-вкладок упакування тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування тютюнових виробів; - розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні; - надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, включаючи соціальні мережі чи інші цифрові мережі, з метою стимулювання продажу тютюнових виробів; - продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама чи упаковка яких містять напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів; - інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну. Відповідно до положень ст.20 Закону №2899-IV особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом. За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. З огляду на вищенаведеному норму права, колегія суддів зазначає, що саме порушення суб`єктами господарювання заборони на рекламу і стимулювання продажу у спосіб, вказаний у статті 16 Закону №2899-IV, є підставою для застосування до них штрафних санкцій. Частиною 6 ст.7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У частині 7 ст.18 Закону №2042-VIII також передбачено, що державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення. Отже, законодавством України передбачено вимогу щодо наведення детального опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Водночас, колегія суддів, дослідивши акт перевірки, вважає твердження зазначені в ньому, неконкретизованими та такими, що не дають змогу оцінити обставини вчинення правопорушення. Так відповідач, посилаючись на використання графічних зображень, не конкретизує які саме графічні зображення маються на увазі, де останні були розміщені, що саме було на них зображено (торгова марка, виробник), що, у свою чергу, давало б підстави для висновку про те, що позивачем здійснюється реклама тютюнових виробів. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження контролюючого органу про те, що місце торгівлі оформлено малюнками та кольоровими елементами, оскільки вказані доводи лише дублюють абзац 7 статті 16 Закону №2899-IV жодним чином не даючи змогу ідентифікувати, які саме зображення містяться в місці продажу тютюну, та як саме останні здійснюють стимулювання до продажу тютюнових виробів. На підтвердження обставин вчинення позивачем правопорушення, відповідачем також надано до суду матеріали фотофіксації. Разом з цим, дослідивши наявні в матеріалах справи фото , колегією суддів встановлено, що на останніх зафіксовано наявність в торговому залі вітрин із тютюновими виробами (пачки сигарет), які реалізується у торговому приміщенні. При цьому, будь-якої інформації, спрямованої на стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні із наданих до матеріалів справи фото та відеозаписів, не вбачається. Крім того, розміщення в приміщенні вітрини не свідчить про рекламу засобів з тютюновими виробами чи розміщення інформації про тютюнові вироби. Позивач не здійснював рекламу тютюнових виробів, а здійснював їх продаж, і саме з цією метою товар був виставлений та представлений на вітрині. Колегія суддів при розгляді даної справи враховує положення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» за змістом якої, інформація про продукцію не є рекламою. Також, як доречно підкреслив суд першої інстанції, наявність інформації про тютюнові вироби, які реалізуються в закладі, не є діями, основною метою яких є стимулювання осіб до вживання тютюнових виробів. Крім того, за змістом пункту 7 частини шостої статті 22 Закону України «Про рекламу» забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів. Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння пристрої, призначені для вдихання аерозолів (пари), що утворюються внаслідок нагрівання продуктів, що містять у своєму складі тютюн (продукти його переробки), без їх згоряння; реклама й стимулювання продажу тютюну будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано. Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про рекламу» розміщення товару у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. З огляду на вищезазначене, положення абзаців першого та п`ятого частини першої статті 16, у системному зв`язку із статями 1 та 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а також статями 8 та 22 Закону України «Про рекламу», заборону стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, необхідно розуміти так, що такий продаж забороняється у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів. Колегія суддів наголошує, що сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №420/2004/22, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування при розгляді даної справи. Отже, розміщення одиниць тютюнової продукції із відповідним маркуванням у місці, в якому здійснюється реалізація таких виробів, є одним із заходів виконання суб`єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, у зв`язку з чим зазначені дії не можуть розглядатись як реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону №2899-IV. Поряд з цим, чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень щодо способу, послідовності, кількості та форми розміщення тютюнових виробів у місцях їх продажу, у зв`язку з чим доводи відповідача про стимулювання позивачем придбання споживачами тютюнових виробів шляхом особливого їх розміщення у місці продажу не ґрунтуються на діючих нормах законодавства. З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що з акту перевірки та зі змісту спірної постанови неможливо встановити, яка саме інформація про тютюнові вироби була розміщена в місце їх реалізації саме з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, всупереч положень статті 77 КАС України, не доведено правомірність винесення спірної постанови, що свідчить про її необґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №41 від 06.11.2023 року, якою на ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1 накладено штраф у розмірі 60 000,00 грн. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 по справі № 440/18142/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко