Ухвала КЦС ВС № 953/2500/23

УХВАЛА 12 вересня 2024 року м. Київ справа № 953/2500/23 провадження № 61-12371ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, що була придбана під час шлюбу, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, що була придбана під час шлюбу. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , особистою приватною власністю ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. 05 березня 2024 рокуОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику. 19 червня 2024 рокуОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 втретє подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року. Проте, втретє подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з наступних підстав. За змістом статей 185, 393 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Натомість, обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року існувати не перестали, оскільки ОСОБА_1 не врахувавши викладені у вказаній ухвалі роз`яснення, повторно подав касаційну скаргу не доплативши судовий збір. Такі дії можуть свідчить про те, що заявник намагається отримати протилежну оцінку обставин, які Верховний Суд у цій справі вже визнав підставою для повернення попередньо поданої скарги. Об`єктивних перешкод для виконання роз`яснень викладених в ухвалі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року ОСОБА_1 не наведено та Верховний Суд їх не встановив. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Оскільки заявником при зверненні втретє до Верховного Суду із касаційною скаргою на ті самі судові рішення не було усунуто обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року (провадження № 61-9047ск24), втретє подана касаційна скарга у цій справі також підлягає поверненню особі, яка її подала. Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Керуючись статтями 43, 44, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 січня 2024 року визнати неподаною та повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Коротун