Ухвала КЦС ВС № 456/1451/22

УХВАЛА 13 вересня 2024 року м. Київ справа № 456/1451/22 провадження № 61-10191ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляна Тарасівна, Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Бораковська Оксана Ярославівна, про визнання спадкового договору недійсним, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позом до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т., Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Бораковська О. Я., про визнання спадкового договору недійсним. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У липні 2024 року ОСОБА_1 , із застосування засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження та запропоновано надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки в уточненій редакції касаційної скарги на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року, як на підстави касаційного оскарження, заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Однак, саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 522/2732/16-ц). Заявник також наводить певні висновки Верховного Суду, однак саме по собі цитування у змісті касаційної скарги постанови Верховного Суду та норм законодавства України без формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, не є належним виконанням вимог закону, оскільки не дозволяє чітко встановити підстави касаційного оскарження заявником судових рішень. Також не може вважатися виконанням вимог процесуального закону посилання заявника на недослідження судами зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Отже, посилаючись на вказані вище підстави касаційного оскарження, заявник не виконав умови пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Оскільки у відведений судом строк, станом на 13 вересня 2024 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року потрібно вважати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляна Тарасівна, Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Бораковська Оксана Ярославівна, про визнання спадкового договору недійсним вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець