Постанова Полтавський апеляційний суд № 2н-138/2007

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2н-138/2007 Номер провадження 22-ц/814/816/24Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Дворник Олександра Вікторовича на ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2023 року по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12.07.2007 року у справі №2н-138/2007 за заявою Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №20.142 від 08.06.2006 року ,- В С Т А Н О В И В: Судовим наказом Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12.07.2007року у справі №2н-138/2007стягнуто в солідарному порядку зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором№20.142від 08.06.2006року в сумі 49308,60грн.,по 123,27 грн. судового збору з кожного та по 7,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи з кожного. У серпні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Дворник О.В. звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу , в якій зокрема просила й поновити строк на подання відповідної заяви. Заява мотивована тим , що про існування судового наказу ОСОБА_1 стало відомо після заблокування її банківських рахунків державним виконавцем в межах відкритого виконавчого провадження. ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору з ЗАТ «ПроКредит Банк». Банк жодного разу не повідомляв ОСОБА_1 про наявність у неї заборгованості, вона не отримувала претензій Банку, а отже не має жодних зобов`язань та боргу перед Банком. Крім того Банк не скористався правом досудового врегулювання спору та звернувся з відповідною заявою до суду, а суд не розглядав обґрунтованість заявлених вимог по суті, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не мала можливості надати свої заперечення на спростування вимог банку. Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2023 року у задоволенні клопотання боржника ОСОБА_1 , поданого її представником адвокатом Дворником О. В., про поновлення строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовлено. Заяву боржника ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дворником О. В. про скасування судового наказу, виданого 12.07.2007 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області у справі №2н-138/2007 за заявою Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №20.142 від 08.06.2006 року повернуто заявнику. Не погодившись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дворник О.В. Скарга мотивована тим , що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права внаслідок неповного з`ясування судом обставин , що мають значення для справи , висновки викладені у судовому рішенні суду першої інстанції , не відповідають обставинам справи. Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції , що ОСОБА_1 знала про наявність вказаного судового наказу, оскільки в рамках виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового наказу , яке перебувало на виконанні з 2007 року , здійснювались заходи примусового стягнення. Судом першої інстанції не досліджено той факт, що отримання ОСОБА_1 судового наказу не підтверджено жодними доказами, та згідно довідки Крюківського районного суду м.Кременчука від 28.08.2023 №6/311/2023, справу знищено. А отже , апелянт вважає , що достатні правові підстави вважати , що залишаючи без розгляду заяву про скасування судового наказу , суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму , що позбавляє боржника права на захист і доступ до правосуддя. Представник ОСОБА_1 , адвокат Дворник О.В. просить скасувати ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2023 року , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. У ч. 3ст. 167 ЦПК України зазначено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання визначеністаттею 170 ЦПК України. Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно допунктів 4,5частини першої статті 161 цього. До заяви про скасування судового наказу додаєтьсяклопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 цієї статті). У ч. 2ст. 171 ЦПК Українизазначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Із довідки Київського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10 січня 2017 року №7 вбачається , що цивільна справа за позовом ЗАТ «Про Кредит Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ОСОБА_1 була знищена. За вказаних обставин , дійсно неможливо встановити дату отримання заявником судового наказу. Із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернулася 09 серпня 2023 року, додавши до неї клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу. Як на підставу для поновлення строку представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 посилався на те, що перешкодою для вчасного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу стало те, що ОСОБА_1 не отримувала копії судового наказу та не була обізнана про його існування . Про винесення такого рішення дізналась від державного виконавця , що наклав арешт на її рахунки. Відповідно до частини першоїстатті 127 ЦПКсуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина сьомастатті 127 ЦПК). Колегія суддів звертає увагу, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказуможе бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки боржника. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Дослідивши доводи представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 наведені ним на обґрунтування підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними та обґрунтованими. Попри те , що скаржник заперечує, що вона отримувала копію судового наказу та не була ознайомлена з його змістом, та про його існування дізналась від виконавця , суду не надано відомостей з якої саме дати ОСОБА_1 дізнався про існування відповідного документу. У наказі судом першої інстанції було роз`яснено, що боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу подати заяву про його скасування. Та обставина, що ОСОБА_1 протягом певного часу не знала про існування судового наказу , та довідалася про його існування від виконавця , без надання доказів на підтвердження вказаного , не може бути безумовною підставою для поновлення їй процесуального строку. Апеляційний суд крім іншого бере до уваги, що з моменту видачі судового наказу пройшло більше ніж шістнадцять років, а боржник, в свою чергу, не вчинияв активних дій для своєчасного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. Посилаючись на накладення арешту на її рахунки , скаржником не надано жодних доказів про дату ознайомлення нею з виконавчими документами, відповідно не надано й доказів що сприяли б поновленню строку. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державамичленів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 скористатись правом на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу скаржником не надано. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.364,367,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Дворник Олександра Вікторовича - залишити без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: В.М.Триголов Судді: А.І.Дорош О.А.Лобов