Постанова 4857 № 460/15125/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/15125/23 пров. № А/857/2371/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне суддею Гудимою Н. С.) у справі № 460/15125/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У червні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000070/2 від 25.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000495. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в травні 2023 року позивач подала до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості, є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000495 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000070/2 від 25.05.2023. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 3440,97 грн. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Рівненська митниця, яка вважає, що судом прийнято його без повного з`ясування обставин по справі, що мають значення для її вирішення, таке не базується на нормах матеріального права, винесене з порушенням норм процесуального права в частині повноти та необ`єктивності оцінки доказів. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: - відповідно до рахунку проформи від 26.04.2023 INF666098 (код документу в гр. 44 митної декларації 0325) умови оплати за товар здійснюється готівкою, що суперечить п.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2023 № 20230213001; - в графі 70 платіжних інструкцій в іноземній валюті від 28.04.2023 MUR(40) та від 15.05.2023 № MUR(41) зазначений інвойс від 24.04.2023 № INF66698. Разом з цим до митного оформлення наданий інвойс від 16.05.2023 INE2023000000044. - наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 18.02.2023 № HL22023000000035 на заявлену до митного оформлення партію товару оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару; - у митній декларації країни відправлення від 16.05.2023 23060600EX00016762 зазначена E-Fatura від 16.05.2023 № 23243160110886029219226/2, яка до митного оформлення не надана. Вважає, що вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості Зазначає, що з метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) інвойс від 24.04.2023 №INF66698; 3) банківські платіжні документи якій підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару згідно інвойсу від 24.04.2023 №INF66698 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) E-Fatura від 16.05.2023 № 23243160110886029219226/2. У відповідь, від особи уповноваженої на роботу з митницею, отримано лист від 25.05.2023 вих. 25/05/2023 про те, що додаткові документи надаватися не будуть. Оскільки декларант не надав повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини 3 статті 53 МКУ, додатково надані декларантом документи не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлені декларантом числові значення складових митної вартості, та документи, надані декларантом на підставі частини 2 статті 53 МКУ на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у митного органу відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Відтак, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №1 за МД від 20.01.2023 № UA209150/2023/000122 4,41 usd/кг.; Товар № 2 за МД від 02.04.2023 №UA408020/2023/22699 4,42 usd/кг. Враховуючи викладене, та у порядку, встановленому статтею 55 МКУ, Рівненською митницею з урахуванням інформації, наданої декларантом до митного оформлення та відомостей, наявних у митного органу, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000070/2 від 25.05.2022. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі меблями, килимами й освітлювальним приладдям (46.47), оптової торгівлі офісними меблями (46.65), іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (47.59). 14.02.2023 ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанія Infinity Mobilya Dis Ticaret Limited Sirketi (Республіка Туреччина) (продавець) уклали договір № 20230213001, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар (кухонні набори меблів, що складаються з обіднього столу та стільців), ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки, оплати визначаються цим Контрактом. Відповідно до умов п. 2 договору кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі. Для поставки товару покупець надсилає продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру. Згідно з п. 4 контракту умови поставки товару - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов`язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати. У п. 5 контракту зазначено, що ціна товару вказується в інвойсі. При цьому, в ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 500 000 дол. США. З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД № 23UA204020020767U1 від 25.05.2023. Разом з митною декларацією декларант подав митному органу такі документи: пакувальний лист CORRECT INE 2023000000044 від 16.05.2023, рахунок-проформу INF666098 від 26.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) CORRECT INF 2023000000044 від 16.05.2023, рахунок-фактуру (інвойс) e-FATURA INE 2023000000044 від 16.05.2023, рахунок-фактуру (інвойс) (e-FATURA INE 2023000000044) переклад від 24.05.2023, автотранспортну накладну №15 від 16.05.2023, супровідний документ № 23TR06060000116682 від 16.05.2023, сертифікат про походження товару № Z0351870 від 16.05.2023, платіжні інструкції в іноземній валюті MUR (40) від 28.04.2023, MUR (41) від 15.05.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг HL22023000000035 від 18.05.2023 та його переклад від 24.05.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №298 від 18.05.2023, специфікація виробника товару від 16.05.2023 та її переклад від 24.05.2023, зовнішньоекономічний контракт №20230213001 від 14.02.2023, договір про надання послуг митного брокера 2020/02 від 20.12.2020, договір про перевезення UA8/2022 від 07.08.2022, каталог продукції від 16.05.2023, фото товару від 24.05.2023, копія митної декларації країни відправлення 23060600ЕХ00016762 від 16.05.2023. Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2023 № UA204020/2023/000070/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів. Згідно з описом підстав для коригування митної вартості: І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1. Декларант не подав додаткових документів, витребуваних митницею з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України.

2. Подані до митного оформлення документи містять неточності: 1) відповідно до рахунку проформи від 26.04.2023 INF666098 (код документу в гр. 44 митної декларації 0325) умови оплати за товар здійснюється готівкою, що суперечить п.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2023 № 20230213001; 2) у графі 70 платіжних інструкцій в іноземній валюті від 28.04.2023 № MUR(40) та від 15.05.2023 № MUR(41) зазначений інвойс від 24.04.2023 № INF66698. Разом з цим до митного оформлення наданий інвойс від 16.05.2023 INE2023000000044; 3) є сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 18.02.2023 № HL22023000000035 на заявлену до митного оформлення партію товару, оскільки в ньому крім номера транспортного засобу, відсутні відомості про товаросупровідні документи, які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару; 4) у митній декларації країни відправлення від 16.05.2023 23060600EX00016762 зазначена E-Fatura від 16.05.2023 №23243160110886029219226/2, яка до митного оформлення не надана. У рішенні зазначено, що вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та включення до митної вартості товару усіх належних складових. ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 20.01.2023 №UA209150/2023/000122 - 4,41 usd/кг (товар № 1); від 02.04.2023 № UA408020/2023/22699 - 4,42 usd/кг (товар № 2); IIІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) інвойс від 24.04.2023 №INF66698; 3) банківські платіжні документи, які підтверджують оплату заявленої до митного оформлення партії товару згідно інвойсу від 24.04.2023 № INF666984); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) E-Fatura від 16.05.2023 № 23243160110886029219226/2. IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості і стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 20.01.2023 № UA209150/2023/000122 - 4,41 usd/кг. Числове значення митної вартості товару № 1 у валюті рахунку становить 71331,75 usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 608 502,23 (4,41 usd/кг * 16 175 кг*36,5686 грн/usd). Числове значення митної вартості товару № 2 у валюті рахунку становить 287,3 usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 10 506,16 (4,42 usd/кг * 65 кг*36,5686 грн/usd). Митним органом також прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000495, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД № 23UA204020020767U1 від 25.05.2023. Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач, приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України). Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують. А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Як встановлено судом, митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Як визначено у ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Як передбачено ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Вимогами ч. 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які суд в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин. Судом вірно зазначено про безпідставність зауваження митного органу в оскаржуваному рішенні, що відповідно до рахунку проформи від 26.04.2023 INF666098 умови оплати за товар здійснюється готівкою, що суперечить п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2023 № 20230213001, оскільки зазначене не відповідає дійсності. Так, відповідно до п. 6.1 договору від 14.02.2023 оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця. Водночас, в рахунку проформи від 26.04.2023 INF666098 зазначено cash against documents, тобто оплата згідно з документами. Як свідчать платіжні інструкції в іноземній валюті від 28.04.2023 № MUR(40) та від 15.05.2023 № MUR(41) позивач здійснив оплату товару шляхом переказу на банківський рахунок продавця грошових коштів в доларах США, що не суперечить умовам контракту. Також суд вірно не взяв до уваги доводи відповідача, що в графі 70 платіжних інструкцій в іноземній валюті від 28.04.2023 № MUR(40) та від 15.05.2023 № MUR(41) зазначений інвойс від 24.04.2023 №I NF66698, однак до митного оформлення наданий інвойс від 16.05.2023 INE2023000000044. Як встановлено судом, що в графі 70 платіжних інструкцій в іноземній валюті від 28.04.2023 № MUR(40) та від 15.05.2023 № MUR(41) зазначено інвойс від 24.04.2023 №INF666098 (PROFORMA INVOICE, попередній рахунок), який був поданий до митного оформлення разом з інвойсом (COMMERCIAL INVOICE) від 16.05.2023 INE2023000000044, про який зазначив відповідач. Разом з тим, згідно матеріалів справи, декларантом позивача на підтвердження вартості транспортування товару до митного органу надано рахунок № HL22023000000035 від 18.05.2023 та інформацію про транспортні витрати № 298 від 18.05.2023. Документами підтверджено, що вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 2500 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Друга Дубенського району - 1000 доларів США. При цьому, в довідці № 298 від 18.05.2023, наданій перевізником, зазначено посилання на CMR № 15 від 16.05.2023, на підставі якої товар було ввезено на митну територію України, та яка також була надана декларантом при митному оформленні товару. Як правильно зазначив суд, МК України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, та не вказує, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому рахунок і довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Надані позивачем до митного оформлення документи у сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей, тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними. Крім того, відповідно до правил митного оформлення Республіки Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatnra.gtb.gov.tr/. Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Наявність в експортній декларації посилання на електронний реєстр e-fatura доводить відповідність ціни у рахунку-фактурі ціновим відомостям експортної декларації. При цьому, як вірно зауважено судом, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, і позивач жодним чином на це впливати не може. Зміст поданої декларантом позивача до митного оформлення експортної декларації країни відправлення (Туреччини) від 16.05.2023 № 23060600EX00016762 містить інформацію про постачальника та покупця, ціну товару та умови поставки. Жодних доказів виявлення митним органом розбіжностей у номенклатурі, ціні, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок). Крім того, як правильно зазначив суд, наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом. Судом також враховано, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України. Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено. Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи. Як передбачено ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до ч. 5 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України). Судом також вірно зазначено, що оскаржуване рішення не містить жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання. За приписами ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Як передбачено ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Вимогами ч. 1 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України). При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивач надав усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів. Положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару. Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000495 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000070/2 від 25.05.2023, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню. Отже, Рівненська митниця не довела існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Суд погоджується з позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73). Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року в справі № 460/15125/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин