Постанова Київський апеляційний суд № 758/5902/24
від 29.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/5902/24 Головуючий у суді І інстанції Петров Д.В. Провадження № 33/824/3747/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Павленко Ольги Володимирівни, захисника іншого учасника події ОСОБА_2 - адвоката Євсєєва Вячеслава Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853833 від 02 травня 2024 року, ОСОБА_1 02 травня 2024 року о 13:26 год., керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Олени Теліги (зупинка АЗС), не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 12.1, 12.2, 13.1 ПДР України, у зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні відомості та допустимі докази того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив ПДР, що спричинили дану дорожньо-транспортну подію. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 06 липня 2024 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова є незаконною, винесеною з порушенням вимог адміністративного законодавства України і ґрунтується на неповному та необ`єктивному дослідженні всіх доказів та обставин справи. Оскаржувана постанова мотивована виключно поясненнями правопорушника ОСОБА_1 та показами невідомого йому свідка. Зазначає, що 02 травня 2024 року він, керуючи автомобілем «Ford Taurus», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у щільному транспортному потоці по вул. О. Теліги в м. Києві у середній смузі руху та, побачивши, що спереду авто загальмувало, він також застосував гальмування, не змінюючи напрямок руху. Після чого відчув удар в задню ліву частину автомобіля та зупинився. Вказані обставини підтверджуються його поясненнями, які були надані працівникам поліції. В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 надав суду вигадані пояснення, які повністю протирічать схемі ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення від 02 травня 2024 року, письмовим пояснення потерпілого від 02 травня 2024 року та від 24 червня 2024 року. Після складання схеми ДТП правопорушник - ОСОБА_1 її підписав без зауважень, тому що він погоджувався з тим, що саме він є винуватцем вказаної ДТП, оскільки не тримав дистанцію та не обрав безпечну швидкість. Згідно схеми місця ДТП чітко вбачається, що автомобіль ОСОБА_2 рухався прямолінійно (про що свідчить однакова відстань між розподільчим відбійником та передніми і заднім колесом - 2,5 м) у середній полосі, а автомобіль правопорушника знаходився під кутом (про що свідчать різні відстані між заднім та переднім колесами та відбійником - 1,8 м. та 1,7 м. відповідно), тобто правопорушник тільки намагався виконати маневр перестроювання в крайню ліву смугу та вчинив зіткнення внаслідок недотримання безпечної дистанції. Зіткнення відбулося в задню ліву частину автомобіля потерпілого, що також підтверджує те, що правопорушник тільки намагався перестроїтися в крайню ліву смугу руху. Версія подій правопорушника щодо його руху у крайній лівій смузі та раптового перестроювання та гальмування ОСОБА_2 не підтверджується об`єктивними доказами по справі та не спростовує того, що водій ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції та не обрав безпечної швидкості руху. 13 серпня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Павленко О.В. стосовно фактичних обставин справи, які вже були наведені в суді першої інстанції. В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Євсєєв В.В. підтримав доводи апеляційної скарги. ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Павленко О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката Євсєєва В.В., ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Павленко О.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Отже, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853833 від 02 травня 2024 року, ОСОБА_1 02 травня 2024 року о 13:26 год., керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Олени Теліги (зупинка АЗС), не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п.п. 12.1, 12.2, 13.1 ПДР України, у зв`язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. У схемі місця ДТП, серед іншого, графічно відображено організацію дорожнього руху на ділянці дороги, де відбулося зіткнення транспортних засобів, напрямок руху обох транспортних засобів та їх кінцеве положення після зіткнення, описані характер та локалізація механічних пошкоджень автомобілів. З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним на місці події, слідує, що 02 травня 2024 року, керуючи автомобілем «Nissan Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. О. Теліги зі сторони вул. Дегтярівської в сторону вул. Кирилівської в крайній лівій смузі він різко загальмував, здійснюючи уникнення удару з автомобілем «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 , який різко виїхав з правого боку без попереджувальних сигналів в його смугу руху. Уникнути ДТП не вдалося, внаслідок чого автомобіль, яким він керував здійснив удар в ліву задню сторону бамперу автомобіля «Ford». Перед цим даний автомобіль (водій) неадекватно вів себе на дорозі і агресивно маневрував зі смуги на смугу, чому є свідок, який рухався позаду і бачив всю ситуацію. З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих ним на місці події, вбачається, що 02 травня 2024 року, керуючи транспортним засобом «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. О. Теліги зі сторони вул. Дегтярівської в сторону м. Почайни, він побачив, що перед ним гальмуючий автомобіль, він зупинився повністю і відчув удар в задню частину автомобіля. Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих в суді першої інстанції 02 травня 2024 року, керуючи автомобілем «Nissan Rogue» державний номерний знак НОМЕР_1 , він рухався по середній смузі по вул. О. Теліги із сторони вул. Дегтярівської до вул. Кирилівської, в боковому лівому дзеркалі заднього виду побачив автомобіль «Ford» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі. Однак, в смузі руху даного автомобіля відбувалися ремонтні роботи, а відтак продовжувати рух по даній смузі не було можливим. Водій автомобіля «Ford» наблизився максимально до місця проведення робіт, порівнявшись з автомобілем, яким керував ОСОБА_1 , та намагався перестроїтися на середню смугу перед автомобілем «Nissan Rogue». Після проїзду проміжку дороги, на якій відбувалися дорожні роботи, ОСОБА_1 перелаштувався в крайню ліву смугу та продовжив рух, дотримуючись безпечної дистанції та інтервалу з іншими транспортними засобами, однак за кілька десятків метрів ОСОБА_1 в правому боковому дзеркалі заднього виду помітив автомобіль «Ford», який рухався на випередження транспортного засобу «Nissan Rogue» поряд по суміжній лінії автодороги та зненацька, без увімкнення сигналу світлового покажчика повороту, не пересвідчившись у безпечності маневру, різко перелаштувався на крайню ліву смугу перед транспортним засобом «Nissan Rogue» та одразу загальмував, повністю зупинивши свій транспортний засіб. Вказані письмові пояснення підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 . Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Павленко О.В. вживала заходи щодо отримання відеозапису події і нею 03 травня 2024 року було подано адвокатський запит до Подільського УП ГУНП м. Києва з проханням надати записи з камер відео спостереження, які встановленні в проміжку дороги від надземного пішохідного переходу за координатами 50.4798153,30.4536000 до наземного пішохідного переходу, місцезнаходження якого згідно координат 50.4823710,30.4614284 в обох напрямках руху 02 травня 2024 року в період часу 11:32 до 11:40 год. Листом від 13 травня 2024 року Подільське УП ГУ НП у м. Києві надано відповідь, що відповідно до рішення КМР № 1195/5259 від 05 липня 2018 року «Про затвердження положення про комплексну систему відеоспостереження м. Києва» поліції відмовлено у виконання вказаних запитів, оскільки поліція є користувачем, а користувачі інформації у системі відеоспостереження м. Києва згідно п. 5 положення, не мають права надавати такі відеоматеріали. 13 травня 2024 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Павленко О.В. подано до Київської міської ради адвокатський запит з аналогічним проханням. 27 травня 2024 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Павленко О.В. подано до суду першої інстанції клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 . Постановою Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року ухвалено витребувати з Київської міської ради відеозаписи. 13 червня 2024 року від Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшов лист, відповідно до якого дані із засобів відеофіксації були знищені системою в автоматичному режимі у зв`язку із закінченнями терміну зберігання. З письмових пояснень, наданих ОСОБА_2 в суді першої інстанції, вбачається, що він рухався на автомобілі «Ford» у середній смузі руху та, побачивши, що попереду нього автомобіль гальмує, він також застосував гальмування, не змінюючи напрямку руху. Після чого відчув удар в задню ліву частину свого автомобіля та зупинився. Вказує, що згідно схеми ДТП чітко вбачається, що його автомобіль рухався прямолінійно у середній лінії, а автомобіль порушника знаходився під кутом, тобто порушник намагався виконати маневр перестроювання в крайню ліву полосу та вчинив зіткнення внаслідок недотримання безпечної дистанції. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, що б мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до вимог п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. У суду першої інстанції було достатньо доказів, а саме: схема ДТП, пояснення учасників дорожньої пригоди, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідка в суді першої інстанції, які у своїй сукупності були прийняті судом до уваги як належні докази, на підставі яких суд дійшов висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, на підставі чого суд обґрунтовано закрив провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення У протоколі про адміністративне правопорушення лише фіксується факт обвинувачення правопорушника, яке сформоване працівниками поліції, разом з тим правильність обвинувачення перевіряє суд на підставі інших наявних в матеріалах справи доказів. Дійсно, відповідно до схеми ДТП удар автомобіля «Ford» був в ліву задню частину, однак розташування автомобілів на проїзній частині, а саме на лівій крайній смузі руху, що відображено на схемі ДТП, дає підстави для висновку, що саме автомобіль «Ford» перелаштовувався на ліву смугу руху перед автомобілем «Nissan Rogue» та здійснив різке гальмування до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого відбулось ДТП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що порушення сталося внаслідок недотримання, а також необрання безпечної швидкості водієм ОСОБА_1 , не може бути встановлено лише на підставі схеми ДТП. ОСОБА_1 в своїх поясненнях на місці ДТП не погодився з тим, що ДТП сталося із його вини, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, наполягаючи на тому, що саме внаслідок того, що він не пропустив автомобіль «Ford» при виникненні перешкоди на смузі руху водія ОСОБА_2 , останній далі обігнав ОСОБА_1 з правого ряду, вів себе провокативно, перелаштувався в ліво перед його автомобілем та різко загальмував, що не дало змоги вчасно ОСОБА_1 зреагувати та зупинити автомобіль. Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав про свідка ОСОБА_4 , який після ДТП підійшов, запропонував допомогу та повідомив, що може бути свідком. Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції підтвердив обставини, наведені ОСОБА_1 , та повідомив, що саме дії ОСОБА_2 спровокували ДТП, оскільки він різко виїхав на ліву смугу руху та загальмував. Доказів, а саме відеозапису з відеореєстраторів, які беззаперечно підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні у матеріалах справи, а пояснення ОСОБА_1 , дії, які вчиняла його захисник - Павленко О.В. для отримання доказів невинуватості останнього є більш логічними та послідовними. ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, що виключило можливість суду з`ясувати у нього обставини ДТП, обмежившись лише пояснення, які наявні в матеріалах справи та поясненнями захисника з посиланням на схему ДТП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 підписав адміністративний протокол та заперечень не висловив не вказує на його винуватість, а підписана схема ДТП свідчить лише про згоду з розташуванням автомобілів. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на докази, які б свідчили про їх помилковість. Оскільки переконливих доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 13.1, 12.3 ПДР матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги та вислухавши думку учасників апеляційного розгляду щодо обставин ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб