Ухвала КЦС ВС № 760/15751/21

УХВАЛА 10 вересня 2024 року м. Київ справа № 760/15751/21 провадження № 61-12313ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва матеріальну шкоду у розмірі 28 640 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, а також витрати на правову допомогу. Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року в частині позовних вимог до Київської міської ради про відшкодування шкоди залишено без змін. 21 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цивільній справі № 760/15751/21. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 760/15751/21. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга. Ціна позову у справі № 760/15751/21 становить 33 640грн і не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року (3 028 грн х 30 = 90 840 грн), а отже розглядувана справа є малозначною. Належність справи до категорії малозначних для її учасників, була передбачуваною. Заявник вважає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки сума (28 640 грн), сплачена за ремонт автомобіля, на який впала гілка з дерева, є для нього як пенсіонера значною сумою. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не встановлено виняткового значення розглядуваної справи для ОСОБА_1 . Незгода ОСОБА_1 із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі;ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цивільній справі № 760/15751/21. Копію ухвали та направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников