Ухвала КЦС ВС № 202/2757/20

УХВАЛА 05 вересня 2024 року м. Київ справа № 202/2757/20 провадження № 61-16834св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», подану представником Кацюбою Олексієм Вікторовичем, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в складі колегії суддів Барильської А. П., Макарова М. О., Максюти Ж. І. ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бардаченка В. В. звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» з позовом про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк», треті особи: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів задоволений частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за депозитним договором № SAMDN01000703431990 від 29.04.2008 на підставі частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року у сумі 1 760 465 (один мільйон сімсот шістдесят тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 90 коп. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за депозитним договором № SAMDN01000727203613 від 16 липня 2012 року на підставі частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року у сумі 1 069 699 (один мільйон шістдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 56 коп. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за депозитним договором № SAMDN01000728308803 від 31 серпня 2012 року на підставі частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року у сумі 964 731 (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна) грн 98 коп. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінілон" про стягнення трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за депозитним договором від 29 квітня 2008 року №SAMDN01000703431990 (вклад «Депозит VIP») 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за період з 19 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 4 501,16 доларів США; за депозитним договором від 16 липня 2012 року № SAMDN01000727203613 (вклад «Депозит VIP) 3% річних відповідно статті 625 ЦК України за період з 19 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 4 585,47 доларів США; за депозитним договором від 31 серпня 2012 року №SAMDN01000728308803 (вклад «Депозит VIP) 3% річних відповідно статті 625 ЦК України за період з 19 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 30 335,45 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. 27 листопада 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» через підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2023 рокув частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, змінити вказані судові рішення, зменшивши розмір пені до 50 000,00 грн за кожним з договорів банківського вкладу. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16 та у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 757/32522/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 201/18575/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 757/18977/18, від 29 січня 2020 року у справі № 757/53464/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 757/42043/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 757/49408/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Верховний Суд ухвалою від 21 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 15 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська