Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/4712/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 вересня 2024 року місто Чернівці справа №727/4712/24 провадження №22-ц/822/659/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Височанської Н.К., суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б. секретар Скулеба А.І. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Гірчак Наталія Аліківна на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 травня 2024 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О.Є., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради. Посилався на те, що 18 березня 2016 року він одружився з ОСОБА_3 . В цьому шлюбі в заявника народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - було розірвано. Зазначає, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 липня 2018 року він щомісячно сплачує аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 . Також, заявник стверджує, що окрім сплати аліментів, він бере активну участь в шкільному житті сина, допомагає у виховних питаннях та цілях, забезпечує фінансову допомогу сину, оплачує гуртки та всі витрати, що пов`язані з цим. Зазначає, що із середини 2023 року, його син ОСОБА_5 фактично проживає разом з ним, перебуваючи на його повному утриманні за адресою АДРЕСА_1 . З початку 2019 року він проживає однією сім`єю зі ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син, ОСОБА_7 . 07 червня 2023 року заявник уклав шлюб з матір`ю його сина, ОСОБА_8 . Вказує, що у його дружини є син від першого шлюбу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на повному утриманні останнього. При цьому, біологічний батько, ОСОБА_10 - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з вищевикладеним, просив встановити факт що має юридичне значення, а саме що у нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Повний текст рішення складено судом 31 травня 2024 року. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Гірчак Н.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву залишити без розгляду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з не повним з`ясуванням фактичних обставин справи. В апеляційній скарзі вказує, що поданий заявником акт №35 від 01 квітня 2024 року про фактичне проживання разом із ним за адресою АДРЕСА_2 сина ОСОБА_5 не є доказом, який підтверджує обставини щодо постійного місця проживання дитини з батьком та несення ним витрат на утримання дитини. Водночас факт сплати заявником аліментів на дитину свідчить про те, що син із ним не проживає. Поданий заявником акт обстеження житлово-побутових умов від 19 квітня 2024 року, наданий Службою у справах дітей Чернівецької міської ради складений зі слів заявника ОСОБА_1 , який є зацікавленим у наданні такого змісту інформації, також цей акт не містить інформації про те чи знаходяться в квартирі батька особисті речі дитини, шкільне приладдя, ліжкомісце дитини, місце для занять, посуд, іграшки тощо. А отже цей акт не підтверджує інформації про утримання батьком дитини ОСОБА_5 . Подана заявником характеристика на дитину із навчального закладу також не є беззаперечним доказом на підтвердження обставин щодо утримання дитини, оскільки відображає лише характеризуючі дані про дитину та обставини щодо перебування дитини в навчальному закладі. Також в характеристиці не відображено джерел отримання інформації про фінансову допомогу батьком дитині та не вказано чи є така допомога постійною. Отже, заявником не подано жодного доказу, який би підтверджував факт його самостійного утримання та виховання дитини, проживання дитини разом із батьком. ОСОБА_3 категорично заперечує, що ОСОБА_1 самостійно утримує дитину, оскільки крім аліментів ніяких інших витрат на дитину він не несе. Неповнолітній ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом про зареєстрованих осіб та актом обстеження умов проживання. Дитина відвідує Мамаївський ЗЗСО, в той час як батько проживає в м.Чернівці. Зазначені ОСОБА_3 доводи не були враховані судом першої інстанції. ОСОБА_3 відзив на заяву подала 31 травня 2024 року, копію відзиву з додатками надіслано заявнику та іншим учасникам засобами поштового зв`язку, про що повідомлено суд в судовому засіданні, проте судом проведено розгляд справи та ухвалено рішення в той же день, чим позбавлено інших учасників права на ознайомлення із відзивом та додатками, висловлення своєї думки, зокрема заінтересованою особою - Службою у справах дітей, чим допущено порушення норм процесуального права. Також, судом в порушення норм ст.232 ЦПК України здійснено допит неповнолітнього ОСОБА_9 , який зроблено в присутності батьків, які є заінтересованими у справі, водночас без участі служби у справах дітей чи представника органу опіки та піклування. Тому доказ, який отриманий з порушенням норм ЦПК є неналежним та не може бути покладений в основу рішення суду. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що заявником у заяві не зазначено з якою метою йому необхідно встановити даний юридичний факт. Проте переконана, що такий факт йому необхідно для отримання відстрочки від служби в ЗСУ. Отже, з даної заяви вбачається публічно-правовий спір про право заявника на відстрочку від служби в ЗСУ. Тому, вважаю, що така заява повинна розглядатися в позовному провадженні. Враховуючи наведені обставини, норми сімейного законодавства, та те, що заявником не було залучено до участі у справі військовий комісаріат, як і не було відповідного звернення до цього органу, який передує зверненню до суду у відповідності вимог ЦПК України, а також відсутні відомості про визнання права заявника на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, визначеної п. З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що свідчить про наявність спору про суб`єктивне матеріальне право та відповідно виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 290/289/22-ц. За таких обставин вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Мотивувальна частина Межі розгляду справи Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.11). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.12). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_9 є ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с.13). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб 07.06.2023 року, зареєстрований Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено актовий запис №309 (а.с.14). Згідно акту №35 від 01.04.2024 року про фактичне проживання особи, за адресою: АДРЕСА_2 , на момент складання акту за даною адресою фактично проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 (а.с.15). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.16). Відповідно до довідки №17 від 10.04.2024 року, ОСОБА_9 відвідує секцію боксу. При цьому, заявник ОСОБА_1 оплачує тренування та поїздки на змагання ОСОБА_9 , виявляє інтерес щодо спортивних вподобань останнього (а.с.17). Характеристикою Мамаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів щодо ОСОБА_5 підтверджується, що батько бере активну участь у вихованні сина. Допомагає у виховних питаннях та цілях, забезпечує фінансову допомогу дитині. Цікавиться навчанням сина та відвідує батьківські збори (а.с.18). Згідно характеристики, наданої Чернівецьким ліцеєм №20 Чернівецької міської ради щодо ОСОБА_9 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 панує взаєморозуміння та повага один до одного. Вітчим багато часу приділяє дозвіллю з дитиною, цікавиться навчанням та фінансово забезпечує дитину у потребах їжі, одягу, навчанні, дозвіллю та відпочинку (а.с.19). Копіями дублікатів чеків (а.с.20-21) підтверджується регулярна сплата заявником аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_13 . Згідно відповіді на адвокатський запит Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 квітня 2024 року №13595, відповідно до якої у відділі не перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 (а.с.22). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає. Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив із того, що у заявника перебувають на утриманні та вихованні троє дітей, а отже вимоги заяви є обґрунтованими. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у порядку окремого провадження. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України). У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови. Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. Отже, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить установити та з якою метою. Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Спір про право необхідно розуміти як певний стан суб`єктивного права; спір є конфліктом, суперечністю, протиборством сторін. Під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Як раніше зазначалось, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідно його встановлення. Звертаючись в суд із заявою, ОСОБА_1 просив: - встановити факт, що має юридичне значення, а саме що у нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому заявник в поданій заяві не зазначав, з якою метою йому необхідно встановити даний факт. З огляду на обставини справи слід зробити висновок, що вимога про встановлення факту повного утримання дітей не може розглядатися у судовому порядку безвідносно до дій (бездіяльності) матері дитини. Заявник у поданій заяві зазначає, що з середини 2023 року неповнолітній син, ОСОБА_5 , проживає разом з ним, знаходиться на його повному, тобто одноособовому, утриманні. В суді першої інстанції заінтересована особа ОСОБА_3 , яка є матір`ю дитини ОСОБА_5 , подала до суду відзив на заяву про встановлення фактів, у якому вона зазначала про неправдивість фактів які ОСОБА_1 просив встановити, на спростування яких надавала відповідні докази. Зокрема, вона заперечувала щодо встановлення такого факту. Зазначала, що неповнолітній син проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина відвідує Мамаївський ЗЗСО. Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року з заявника ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 у розмірі 1500 грн. Крім аліментів, будь-яких витрат на сина заявником не неслося. Дані обставини свідчать про наявність спору про право між ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_3 . Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. За правилами п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. В силу ч. 5 ст. 22 вказаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Отже, розгляд заяви ОСОБА_1 щодо встановлення факту перебування у нього на утриманні троє дітей віком до 18 років, в свою чергу, свідчить про можливий спір щодо наявності чи відсутності підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вплине на обсяг прав та обов`язків територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Проте як видно із матеріалів справи територіальний центр комплектування та соціальної підтримки взагалі не був залучений до участі у справі як заінтересована особа. Ураховуючи викладене, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Суд першої інстанції на такі обставини справи уваги не звернув, а тому прийшов до помилкових висновків про задоволення заяви ОСОБА_1 . Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 908,40 грн. сплаченого нею судового збору в суді апеляційної інстанції. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Положеннями ч. 1, 4, 5 ст. 367 ЦПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі до ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Водночас апеляційний суд роз`яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права на звернення до суду з метою захисту своїх прав у порядку позовного провадження. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Гірчак Наталія Аліківна - задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 травня 2024 року - скасувати та ухвалити нове. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення а саме що у ОСОБА_1 на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 908,40 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 05 вересня 2024 року. Головуючий: Н.К. Височанська Судді: І.М. Литвинюк І.Б. Перепелюк