Постанова Одеський апеляційний суд № 496/4437/23

Номер провадження: 22-ц/813/4575/24 Справа № 496/4437/23 Головуючий у першій інстанції Портна О.П. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, встановив: У червні 2023 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1200,00 грн. на частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування свого позову посилається на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.12.2015 було укладено шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 , 08.11.2018 рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі 496/2806/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1800,00 грн. щомісячно, було задоволено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05.03.2018 рішення Біляївського районного суду Одеської області було змінено, а саме було змінено розмір аліментів на 1200,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 16.04.2019 рішенням Біляївського районного суду Одеської області шлюб між сторонами було розірвано. Дитина проживає разом з позивачкою. На час подання подання позову відповідач сплачує аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1309,00 грн. Зважаючи на те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на утримання дитини не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 1416,50 грн., відповідач у свою чергу сплачує меншу суму. Позивачка зазначає що цієї суми не вистачає на забезпечення належних умов життя дитини, необхідного для її фізичного, розумового, морального і соціального розвитку. Окрім речей першої необхідності позивачка несе витрати на лікування, оздоровлення та культурний розвиток дитини. Дитина навчається у Біляївському ліцеї №1 Біляївської міської ради Одеського району Одеської області. Через те, що дитина досягла шкільного віку, значно збільшилися витрати на утримання дитини, пов`язані з придбанням шкільного приладдя, одягу та необхідністю у відвідуванні додаткових занять. Окрім того, позивачка зазначає, що відповідач має постійне місце роботи та стабільний заробіток, однак їй достеменно воно не відоме, але відомо, що у відповідача значно покращилося матеріальне становище та добровільно він не має наміру сплачувати аліменти, навіть у мінімальному розмірі. У зв`язку з викладеним, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 31.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1200,00 грн., встановлених постановою Апеляційного суду Одеської області від 05.03.2018, на частину з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить суд рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31.01.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини змінити в частині розміру аліментів, а саме, з частки усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частку. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушені норми процесуального права, зокрема, судом не було враховано, що ОСОБА_2 має на утриманні доньку від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сплачує на її користь аліменти у розмірі 600,00 грн. щомісячно. Також, скаржник зазначає, що змінюючи спосіб стягнення, та визначаючи розмір частки від усіх видів заробітку (доходу) суд фактично збільшив розмір аліментів, однак суду не були надані докази на підтвердження поліпшення матеріального становища відповідача або погіршення матеріального становища позивача, крім цього, це призведе до порушення прав та інтересів дитини відповідача від першого шлюбу ОСОБА_5 , яку не було залучено до розгляду справи. Позивачка на підтвердження поліпшення матеріального становища відповідача посилалась на ту обставину, що відповідачу на праві власності належить частка квартири, проте ця обставина вже була врахована при визначенні попереднього розміру аліментів, та не може бути обставиною, яка свідчить про поліпшення матеріального становища відповідача. Також судом не враховано, що наразі відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 . Отже, враховуючи те, що заборгованості зі сплати аліментів у відповідача не має, що ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу ОСОБА_4 , що у відповідача на утриманні знаходяться непрацездатні батьки та на даний час існує укладений шлюб з ОСОБА_6 , а тому наявні підстави для зміни розміру аліментів з на 1/6 частку від усіх видів заробітку (доходу). Також ОСОБА_2 зазначає що судом був стягнутий судовий збір за подання позову ОСОБА_1 у розмірі 1211,20 грн., однак позивачка з позовом звернулась у 2023 році, а тому ставка судового збору складала 1074,60 грн., які з відповідача вже були стягнуті. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як передбачено п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі. З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2014 Ізмаїльським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та стягнення аліментів. Вищевказаним рішенням, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , зареєстрований 27.11.2009 розірвано. Ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 гривень, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 16.12.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, актовий запис №936. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3 . ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю, та знаходиться на її утриманні, на підтвердження цього ОСОБА_1 надала до суду акт (а.с. 11). Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08.11.2017 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1800 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1300 грн щомісячно, починаючи з 18.08.2017 та до досягнення нею трирічного віку, тобто до 22.07.2019. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлених рішенням Біляївського районного суд Одеської області від 08.11.2017, ухвалено стягувати аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1200,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 18.08.2017 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до 22.07.2019. 16.04.2019 рішенням Біляївського районного суду Одеської області шлюб між сторонами було розірвано. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 26.11.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 26.10.2021. Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Скаржник, зазначає в апеляційній скарзі, що судом при винесенні рішення не було взято до уваги, що на його утриманні знаходяться непрацездатні батько та мати, пенсійні посвідчення яких містяться у матеріалах справи (ас. 52), а також те, що одночасно він сплачує аліменти на утримання своєї доньки від першого шлюбу ОСОБА_5 , на підтвердження чого скаржник надав скріншоти з мобільного застосунку банка (а.с. 53-56). Проте такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що батьки ОСОБА_2 є пенсіонерами за віком та отримують пенсію, а будь-яких інших доказів про необхідність утримання батьків які є пенсіонерами скаржник не надає. Сплата аліментів на іншу дитину не звільняє від обов`язку утримання іншої, змістовних доводів про неможливість їх сплати в такому розмірі не наведено. Також скаржник не надає жодного належного доказу, на підтвердження того, що він не має спроможності виплачувати аліменти у розмірі та способі встановлених судом. Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить. Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючі щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, на утримання доньки , суд першої інстанції виходив з того, що такий розмір буде відповідати інтересам дитини. Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до вимог статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Згідно з вимогами статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до вимог частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною першої статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до вимог частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Як зазначає позивачка у позовній заяві, у зв`язку з тим що ОСОБА_3 наразі навчається у закладі шкільної освіти, сума витрат на утримання дитини значно збільшилася, у зв`язку з необхідністю купівлі канцелярських виробів, одягу, забезпеченні індивідуальних занять з навчальних дисциплін, а суми розміром 1309,00 грн не вистачає на речі першої необхідності, такий розмір є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно з вимогами частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. В силу вимог статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, у розмірі 1200,00 грн. щомісячно на частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування. Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції скарги компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: