Постанова Дніпровський апеляційний суд № 229/3360/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2023/24 Справа № 229/3360/24 Суддя у 1-й інстанції - Рагозіна С. О. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 визнано винним за ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6 800 грн. з конфіскацією предметів торгівлі, - УСТАНОВИЛА: Судом першої інстанції встановлено, що 30 квітня 2024 року о 15:08 год. під час дії правового режиму воєнного стану у магазині «Алінка», який розташований за адресою: м. Дружківка, вул. Тихого, буд. 263 продавець ОСОБА_1 здійснив продаж горілки «Prime» об`ємом 0,5 л міцністю 40 % за ціною 200 грн. ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року та п. 1 Наказу командування оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 09.07.2022 р. «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі». Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 20.06.2024 рокуОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6 800 грн. з конфіскацією предметів торгівлі. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що мала місце провокація з боку поліцейських. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якої провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, поновити строк на апеляційне оскарження. Про дату, час та місце апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності повідомлена у передбачений КУпАП строк, клопотань про відкладення апеляційного розгляду з поважних причин не надійшло. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення за таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: - протоколрм про адміністративне правопорушення серії ВАД № 219719 від 30.04.2024 року (а.с. 5); - витягом з журналу єдиного обліку (а.с. 4); - поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 7); - протоколом огляду речей від 30.04.2024 р. (а.с. 8); - протоколом огляду речей від 30.04.2024 р. (а.с. 10); - фотографіями слідів правопорушення (а.с. 11-13); - копією паспорта ОСОБА_1 (а.с. 14); - квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 289 (а.с. 15). Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні. Доводи апеляційної скарги про те, що мала місце провокація з боку працівників поліції є безпідставними з огляду на таке. Так, КУпАП не містить визначення поняття «провокація», як і в цілому національне законодавство, натомість Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін. Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин. Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин можливого скоєння злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: наявність підстав для проведення відповідних заходів і роль співробітників правоохоронних органів в скоєнні злочину. Таким чином, належить взяти до уваги такі обставини: факт продажу в магазині алкогольних напоїв іншим особам; поведінка працівника поліції. З перевірки наявності усталеності першого факту вбачається, що ОСОБА_1 на постійній основі здійснює продаж алкогольних напоїв в магазині «Алінка», а тому зацікавленість поліції в даних обставинах відсутня. Що стосується поведінки працівників поліції, то вони лише фіксували факт вчинення правопорушення, не схиляючи ОСОБА_1 до його вчинення. За вказаних обставин провокація відносно ОСОБА_1 відсутня. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дружківського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року відносно ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова