LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд939/502/24

від 02.09.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 939/502/23 Суддя в суді першої інст. - Герасименко М.М. Провадження № 33/824/3381/2024 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 вересня 2024 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, 19 лютого 2024 року, о 10 годині 00 хвилин, у с. Нове Залісся Бучанського району Київської області по вул. Кримській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Кузьмін Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Мотивуючи такі вимоги вказує, що суд першої інстанції розглянув справу необ`єктивно, без належної та всебічної оцінки всіх доказів у справі. Вказує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, а судом не забезпечно належної процедури розгляду справи, оскільки не досліджено жодних доказів, не забезпечено право ОСОБА_1 бути присутнім під час розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення,доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2024 серії ААД № 276046; - актом огляду на визначення стану сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що водій відмовився від проходження такого огляду; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану сп`яніння в медичному закладі від 19.02.2024 року; - актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.02.2024; - відеозаписом з нагрудної камери, з якого слідує, що водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Drager» або в медичному закладі. Однак, водій ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. У подальшому ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом; на запитання поліцейського про те, чому він вживає алкогольні напої і керує транспортним засобом, ОСОБА_1 зазначив, що це було перший раз, він посварився із жінкою і напився, поїхав похмелитися і їхав додому поставити машину в гараж. Зазначені докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом було позбавлено права ОСОБА_1 бути присутнім в судовому засіданні та надавати свої пояснення, не заслуговують на увагу, з огляду на наявність в матеріалах справи заяви захисника Кузьміна Є.Я. , який просив розгляд справи проводити без його участі та без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи. Таким чином, вважаю, що висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР України, не спростовуються доводами апеляційної скарги. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»