Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/12383/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/12383/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 03 вересня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 року визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2021 року №023830012179, які направлені йому супровідними листами № 0200-0304-8/16712 від 12.03.2021 року та № 0200-0304-8/19536 від 25.03.2021 року та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду за результатами розгляду даної справи. 19.04.2024 року від позивача надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12.04.2022 року. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено. Не погоджуючись з відмовою у встановлення судового контролю, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив задовольнити заяву. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначив, що на виконання рішення суду у справі №120/12383/21-а від 12.04.2022 року Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення про відмову йому у призначенні пенсії, у зв`язку із чим, позивач вважає, що рішення суду не було виконано. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з його недоцільності, у зв"язку з виконання ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 року у справі № 120/12383/21-а. Також суд вказав, що підставою для відмови в призначенні пенсії слугувала відсутність необхідного страхового стажу 25 років, при цьому, правовий аналіз законності прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії №023830019118 від 27.05.2022 року неможливий під час розгляду заяви у порядку статті 382 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, регламентований статтею 382 КАС України. Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов`язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 року визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2021 року №023830012179, які направлені йому супровідними листами № 0200-0304-8/16712 від 12.03.2021 року та № 0200-0304-8/19536 від 25.03.2021 року та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду за результатами розгляду даної справи. На виконання рішення суду у справі №120/12383/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення №023830019118 від 27.05.2022 року про відмову у призначенні пенсії. При цьому, як слідує з вказаного рішення, за доданими документами та даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, до страхового стажу позивача враховано всі періоди. Зазначене свідчить про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 року у справі №120/12383/21-а. В свою чергу, підставою для відмови в призначенні пенсії слугувала відсутність необхідного страхового стажу 25 років, що не може бути взято до уваги під час розгляду заяви у порядку статті 382 КАС України, оскільки ці обставини не були предметом розгляду у даній справі. В даному випадку суд вірно вказав, що у разі, якщо існують певні обставини, із якими позивач пов`язує порушення своїх прав та які не були предметом спору у відповідній судовій справі, позивач має право на ініціювання нового судового спору у загальному порядку, встановленому КАС України. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі відсутні. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Мацький Є.М.