Постанова 4856 № 240/11926/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11926/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 03 вересня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування в частині наказів, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати абзац перший пункту 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2022 №49 щодо усунення старшого солдата ОСОБА_1 стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони від виконання службових обов`язків з 28.03.2022 у зв`язку із затриманням 26.03.2022 за підозрою у вчиненні злочину та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; - визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2022 №152 в частині позбавлення старшого солдата ОСОБА_1 стрільця-санітара 3 відділення охорони 2 взводу охорони додаткової винагороди передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі 30 тисяч гривень на місяць за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 включно; - визнати протиправним та скасувати абзац шостий пункту 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2022 №91 щодо виплати старшому солдату ОСОБА_1 стрільцю-санітару 3 відділення охорони 2 взводу охорони відповідно пункту 3 розділу XXIX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 грошового забезпечення з 26.04.2022 до 27.05.2022 в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати письмовий наказ щодо виплати старшому солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 26.04.2022 до 27.05.2022 включно в розмірі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби та премії в повному визначеному законодавством розмірі та надати витяг із такого наказу до ІНФОРМАЦІЯ_4 для здійснення такої виплати; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати письмовий наказ щодо виплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в період з 26.04.2022 до 27.05.2022 включно в розмірі 30 тисяч гривень на місяць та надати витяг із такого наказу до ІНФОРМАЦІЯ_4 для здійснення такої виплати; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати письмовий наказ щодо виплати старшому солдату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022 рік та надати витяг із такого наказу до ІНФОРМАЦІЯ_4 для здійснення такої виплати. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Позивач з 24.02.2022 по 27.05.2022 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), який знаходиться на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 27.05.2022 №91 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу. Під час проходження військової служби за період з 26.04.2022 по 27.05.2022 позивачу не виплачено в повному обсязі грошове забезпечення, а саме: не виплачено посадовий оклад, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, додаткову грошову винагороду та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій. В червні 2022 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 , як до установи, яка здійснювала розрахунок при звільненні, із адвокатським запитом щодо виплати позивачу в повному обсязі належного грошового забезпечення за спірний період та при звільненні. До адвокатського запиту додано завірену належним чином копію посвідчення учасника бойових дій виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.16-17). У відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_9 на вказаний адвокатський запит отримано лист від 15.06.2022 №9/1982, в якому підтверджено, що за період з 26.04.2022 по 27.05.2022 спірні види грошового забезпечення (посадовий оклад, надбавка за особливості проходження військової служби, премія та додаткова грошова винагорода, а також грошова компенсація за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій) позивачу не виплачувались (а.с.18-19). В листі зазначено, що згідно приписів п.3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), виплата грошового забезпечення позивачу здійснюється на підставі та в розмірах, визначених наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 28.03.2022 №49, від 01.05.2022 №152 та від 27.05.2022 №91. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що з метою з`ясування обставин та встановлення права на виплату позивачу спірних видів грошового забезпечення 06.06.2022 за вихідним №9/1459 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 було зроблено відповідний запит для отримання необхідної інформації. На підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_6 07.06.2022 за вихідним №1449 інформації та відповідно до наданих наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 позивачу було виплачено грошове забезпечення без спірних сум. Позивач, вважаючи свої права на виплату грошового забезпечення та компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, порушеними, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість вимог позивача та відповідно відсутність підстав для їх задоволення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону). Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Відповідно до положень Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). В свою чергу, грошове забезпечення не виплачується військовослужбовцю, окрім іншого, за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом. Відповідно до положень Розділу ХХІХ грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посад, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов`язків (відсторонення від виконання службових повноважень або від посади), і до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, щодо яких відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (цілодобово), призупиняється з дня взяття під варту або направлення під цілодобовий домашній арешт до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою. Водночас, відповідно до п.9 Доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Доручення), до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень та 30000 гривень не включати військовослужбовців, які вчинили інші дії (бездіяльність) за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного, правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини, та військовослужбовці, які перебували (за час перебування) під вартою чи домашнім арештом або на навчанні за кордоном (крім тих, які проходили підготовку (навчання) щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) або у відпусках (за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення). Як достеменно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_11 було повідомлено начальника відділення офіцерів запасу і кадрів про те, що старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця відділення охорони взводу охорони було затримано слідчим ІНФОРМАЦІЯ_11 в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.330 Кримінального кодексу України, та надано копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відносно ОСОБА_1 . Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.03.2022 ОСОБА_1 пояснив, що 10.03.2022 зі свого номеру телефону НОМЕР_1 , використовуючи месенджер Telegram надіслав особі на ім`я ОСОБА_2 (використовує номер телефону НОМЕР_2 , перебуває у м. Саратов Російської Федерації), який є знайомим ОСОБА_1 , відеозапис з підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_11, де розміщувалися протитанкові ракети типу «NLAW». В подальшому, 11.03.2022 ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснив фотозйомку, де розміщено види озброєння Управління та їх ідентифікуючі ознаки: серія, номер, дата виробництва. На кожній фотографії автоматично фіксувалась геолокація про місце фотозйомки, а саме: АДРЕСА_1 . 25.03.2022 ОСОБА_1 здійснив відеозйомку снайперської гвинтівки, де було зафіксовано геолокацію відеозапису, а саме: АДРЕСА_1 (а.с 69). Згідно з вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 25.04.2022 у справі №296/1922/22 ОСОБА_1 , будучи призваним до ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду стрільця та відрядженим в якості приданих сил до ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі - Управління) для виконання службових обов`язків, маючи доступ до приміщень та будівель Управління, 05.03.2022 о 00 год. 29 хв., перебуваючи в приміщенні Управління (м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 7), на власний мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12», IМЕІ НОМЕР_3 , здійснив відеозйомку протитанкових ракетних комплексів «NLAW» та 10.03.2022, використовуючи месенджер «Telegram» (будучи зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_4 та логіном ІНФОРМАЦІЯ_12) надіслав відеозапис контакту « ОСОБА_2 » - з номером російського мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , який використовує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на території РФ та є представником неурядової організації РФ «Капитаны России», яка здійснює збір інформації для урядових структур РФ. Крім того, ОСОБА_1 з використанням мобільних телефонів, у період з 27 лютого по 25 березня 2022 року здійснив збирання з метою передачі ОСОБА_3 відомостей, що становлять службову інформацію у сфері оборони країни, а саме: - 27.02.2022 о 15 год. 22 хв. на території Управління здійснив фото протитанкових ракетних комплексів; - 28.02.2022 о 11 год. 40 хв. на території Управління здійснив фото протитанкових ракетних комплексів; - 04.03.2022 о 14 год. 22 хв. на території Управління здійснив фото транспортних засобів, які використовуються у службовій діяльності Управління; - 11.03.2022 о 21 год. 07 хв. у підвальному приміщенні Управління здійснив фото снайперської гвинтівки Драгунова на фоні ящиків з боєприпасами, на яких наявні їх ідентифікуючі ознаки, а саме марка, серія, номер, дата виробництва, тощо з геолокацією - м. Житомир; - 12.03.2022 о 10 год. 28 хв. у підвальному приміщенні Управління здійснив відеозапис автомата АКС-74 на фоні ящиків з боєприпасами, на яких наявні їх ідентифікуючі ознаки, а саме марка, серія, номер, дата виробництва, тощо з геолокацією - «Житомир»; - 18.03.2022 у період з 17 год. 21 хв. по 17 год. 29 хв. на території Управління здійснив 13 відеозаписів АК-74 з геолокацією - ІНФОРМАЦІЯ_13, АДРЕСА_1; - 20.03.2022 у період з 14 год. 29 хв. по 18 год. 12 хв. на території Управління здійснив 15 відеозаписів автомата АКС-74, спорядження до нього та гвинтівки з геолокацією - ІНФОРМАЦІЯ_13, АДРЕСА_1. - 25.03.2022 у період з 15 год. 04 хв. по 16 год. 27 хв. здійснив 3 відеозаписи снайперської гвинтівки, один з них з геолокацією - АДРЕСА_1 та інші - АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 10.2 «Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у СБ України» затвердженого Наказом Центрального управління СБ України 21.08.2012 №400, відомостями, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України є відомості, щодо забезпечення або використання боєприпасів, вогнепальної зброї, спеціальної техніки, засобів спеціального зв`язку чи спеціального автотранспорту в системі СБ України. Відтак, позивач обвинувачувався у передачі та збиранні з метою передачі відомостей, вчинив передачу представнику іноземної організації відомостей, що становлять службову інформацію у сфері оборони країни, особою, якій ці відомості стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.330 Кримінального кодексу України та визнав свою вину. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2022 №49 позивача усунуто від виконання службових обов`язків з 28.03.2022 та з 26.03.2022, призупинено виплату грошового забезпечення у зв`язку із триманням під вартою. В подальшому 26.04.2022 позивач особисто прибув до відділення офіцерів запасу і кадрів та надав вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 25.04.2022 у справі №296/1922/22, яким його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.330 Кримінального кодексу України. Позивачу призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, однак на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на один рік. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2022 №67 позивача допущено до виконання службових обов`язків. 27.05.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшла копія вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 25.04.2022 у справі №296/1922/22 відносно ОСОБА_1 за вх. №4019 з відміткою суду, що рішення суду набрало чинності 26.05.2022 (а.с.42-44). Відповідно наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 27.05.2022 №7-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "В" відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність абзацу першого пункту наказу №49 від 28.03.2022, пункту 3 наказу №152 від 01.05.2022, абзацу шостого пункту 1 наказу №91 від 27.05.2022 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 вимогам ст.47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України 07.06.2018 №260, п.9 Доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29. Стосовно вимог позивача про виплату компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки передбаченої учасникам бойових дій, то суд першої інстанції відзначив, що вказана виплата не виплачувалась позивачу, у зв`язку з відсутністю у відділенні офіцерів запасу і кадрів, на момент звільнення позивача, будь-якої інформації та документів, які б підтверджували наявність у позивача статусу учасника бойових дій. Наразі, апелянтом протилежного не доведено. Факт долучення відповідного посвідчення до матеріалів апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції про відсутність необхідної інформації у відповідача. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.