Постанова 4817 № 607/856/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/856/24Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 33/817/210/24 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 вересня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно даної постанови, 04.01.2024 об 11 год. 10 хв. на вул. Білогірській, 3А в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARCD-0524 (повірка дійсна до 12.12.2024), а також від проходження огляду в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради водій категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з`ясовано усі обставини справи. Свої доводи мотивує тим, що вимога працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а постанова за порушення ПДР України ним оскаржується до суду. Зазначає, що відеозапис з камер зовнішнього спостереження не може братися до уваги, оскільки такий доказ не зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було забезпечено права скористатися правовою допомогою. Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. В даному випадку ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сабатюк Н.П. належним чином повідомлені апеляційним судом про день, час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явилися та не надалі відомостей про поважність причини їх неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП не є перешкодою для розгляду справи без їх участі. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 630587 від 04.01.2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі. Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 04.01.2024 року. Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, оскільки останній рухався із порушеннями ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із відеозапису працівників поліції вбачається, що водій тривалий час ухилявся від проходження огляду, не хотів надавати працівникам поліції документи для встановлення особи, тому його поведінка вірно була розцінена як така, що не відповідала обстановці, за якої відбувалося спілкування із поліцейськими. Апелянт зазначає про те, що водій працівниками поліції не був зупинений, у зв`язку із чим у нього не виникло обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Такі доводи апелянта є неспроможними, оскільки на відеозаписі відеореєстратора працівників поліції, а також відеозапису з камер зовнішнього спостереження зафіксовано рух та зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також повідомлено водію про причину зупинки. Крім того, на відеозаписі з камери зовнішнього спостереження (назва відеофайлу «Терноп.Білогірс2_сh16_20240104102623_20240104112623») зафіксовано, як транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , під`їхав до тротуару, припаркувався та з нього вийшов саме ОСОБА_1 .. Майже одночасно з цим з різницею у декілька секунд поруч припаркувався службовий автомобіль поліції із увімкненими проблисковими маячками. При цьому ОСОБА_1 в подальшому на місці події не заперечував, що керував транспортним засобом та допустив порушення ПДР України, а працівники поліції неодноразово ознайомлювали його із відеозаписом відеореєстратора патрульного автомобіля, на якому зафіксовано, що водій не пристебнутий ременем безпеки. Доводи апеляційної скарги про неналежність доказу відеозапису з камер зовнішнього спостереження, у зв`язку із відсутністю у протоколі про адмінправопорушення відмітки про їх використання, суд вважає неспроможними, виходячи з наступного. Відповідно до виписаних у статтях 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Таким чином, відсутність відмітки у протоколі про адмінправопорушення про наявність відеозапису з камер зовнішнього спостереження, відеозапис з яких долучено до матеріалів справи, не може бути наслідком визнання зазначеного доказу неналежним чи недопустимим. Крім того на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення такі докази були відсутні у поліцейських та не могли бути зазначені у протоколі. При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною 2 цієї статті передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, долучені працівниками поліції до матеріалів справи відеозаписи, у тому числі з камер зовнішнього відеоспостереження є належними та допустимими доказами у справі. Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 січня 2015 за № 1496/27941 (далі -Інструкція №1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності. Отже, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 630587 від 04.01.2024 року відповідає вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає. Твердження апелянта, що водієві не надали можливості скористатися йому правовою допомогою є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Так із відеозапису вбачається, що поліцейський протягом більше 15 хвилин надавав ОСОБА_1 можливість поспілкуватися із адвокатом та скористатися допомогою. При цьому інспектор вказував, що якщо захисник не з`явиться на місце події протягом вказаного часу вони будуть складати адміністративні матеріали відносно водія, із врахуванням того факту, що ОСОБА_1 попередньо протягом більше півгодини за час їхнього спілкування не надавав їм такої можливості і не згадував про необхідність присутності адвоката. Отже, матеріали даної справи містять достатньо доказів, які у своїй сукупності дають суду підстави для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя