LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/2867/24

від 02.09.2024 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" вересня 2024 р. Справа№ 910/2867/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Коробенка Г.П. Тищенко А.І. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 (повне судове рішення складено 12.06.2024) у справі № 910/2867/24 (суддя Полякова К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 5983,06 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (відповідача) про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 7521,92 грн, із яких: 2449,00 грн - оплата за газопостачання за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 ; 5072,92 грн. - оплата за газопостачання за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/2867/24 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" 5983,06 грн, а також 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору. 07.05.2024 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу. Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 910/2867/24. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено. Приймаючи додаткове рішення, та виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги заперечення відповідача, конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 1500 грн. Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2867/24. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 910/2867/24 задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 720,00 грн. Короткий зміст апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що заявлені до відшкодування витрати понесені відповідачем на правову дорогу відповідають критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру - 10 720,00 грн. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач вважає, що місцевий господарський суд, виходячи з критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взявши до уваги заперечення відповідача, конкретні обставин та фінансовий стан обох сторін, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1500,00 грн. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/2867/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2867/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 Господарського процесуального кодексу України. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України). Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 зазначеного Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги від 04.03.2024 № 18, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (клієнтом, позивачем) та адвокатом Дударенко А.М., клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта в господарському спорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 3.2 договору клієнт зобов`язаний оплатити послуги адвоката (гонорар) та прийняти результати робіт (надання послуг), який оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг). У пункті 4.2 договору вказано, що розмір плати за надані послуги (гонорар) за цим Договором визначається: представництво в суді першої інстанції - від 20 000 грн, що включає, зокрема, розробка позовних заяв, заяв по суті справи - від 1 000 грн/год. до 2 000 грн/год.; представництво інтересів у господарській справі/участь представника в суді - від 3 360 грн/засідання. Із матеріалів справи вбачається, що 06.03.2024 сторонами складено акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 1 на суму 4000 грн. (ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції, підготовка позовної заяви - 2 год.). Згідно з платіжною інструкцією від 08.03.2024 № 14481 позивачем сплачено на користь адвоката 4000 грн. 18.04.2024 складено акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 2 на суму 3360 грн. (представництво інтересів клієнта, участь представника позивача в судовому засіданні 18.04.2024 - до 1,5 год.). Відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2024 № 15045 позивачем сплачено 3360 грн. на користь адвоката. Надалі, 02.05.2024 сторонами складено акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 3 на суму 3360 грн. (представництво інтересів клієнта, участь представника позивача в судовому засіданні 02.05.2024 - до 1,5 год.). Даний акт оплачений позивачем у повному обсязі згідно з платіжною інструкцією від 02.05.2024 № 15194. З урахуванням наданих доказів, позивачем було заявлено витрати на правову допомогу у сумі 10 720,00 грн. Оцінивши в сукупності надані позивачем докази в підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи те, що позивачем підтверджено співмірність розміру в частині суми 1500,00 грн з урахуванням ціну позову, складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів з наданими послугами та норми ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що витрати позивача на правову допомогу в частині 1500,00 грн є обґрунтованими та правомірно покладені на відповідача. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Таким чином доводи наведені позивачем у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду. В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованими та такою, що задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/2867/24 - без змін. Матеріали справи № 910/2867/24 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Г.П. Коробенко А.І. Тищенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»