Постанова 4811 № 466/11944/23

Справа № 466/11944/23 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В. Провадження № 22-ц/811/1590/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Провадження № 22-ц/811/1936/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Цяцяк Р.П., судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., за участю секретаря Ковальчука Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (в подальшому «Страхова компанія») та ОСОБА_3 , у якому просив стягнути зі Страхової компанії на користь позивача 84 895 грн. 23 коп. недоплаченого страхового відшкодування, а з відповідача ОСОБА_3 - 2 500 грн. матеріальної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 20 січня 2023 року у селі Лисиничі водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , і внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) згаданий транспортний засіб марки «Mercedes Benz» зазнав фактичного знищення. 09 лютого 2023 року постановою Шевченківського районного суду м. Львова винним у ДТП визнано ОСОБА_3 . Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1 , була забезпечена полісом обов`язкового страхування №210060277 у ПАТ «СК «Євроінс Україна», з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 160 000 грн., франшиза - 2 500 грн. Згаданою Страховою компанією було здійснено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 47 471 грн. 78 коп. Однак, позивач стверджує, що загальна вартість витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , була вищою, ніж здійснене страхове відшкодування, та складає 134 867 грн. 01 коп., а тому просить стягнути зі Страхової компанії різницю вартості проведеного позивачем відновлювального ремонту та фактично здійсненого страхового відшкодування у розмірі 84 895 грн. 23 коп., а з відповідача ОСОБА_3 просить стягнути 2 500 грн. франшизи (а.с. 1-3). Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2024 року вищезгаданий позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 84 895 грн. 23 коп. страхового відшкодування. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 500 грн. матеріальної шкоди. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 1 041 грн. 40 коп. витрат за сплату судового збору та 6 790 грн. витрат на складання висновку експерта № 22356. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 32 грн. 20 коп. витрат за сплату судового збору та 210 грн. витрат на складання висновку експерта № 22356 (а.с. 117-119). Додатковим рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року задоволено заяву представника позивача. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 9 700 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 300 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 140-142). Вищезгадані судові рішення оскаржив представник Страхової компанії. Апелянт просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог до Страхової компанії скасувати та в цих частинах ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до згаданого відповідача у повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права. Вважає, що «у Відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий Позивачем висновок, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно вибирати експерта для визначення розміру збитку», для визначення розміру якого апелянт просить суд апеляційної інстанції призначити судову автотоварознавчу експертизу (а.с. 146-153). Вважає неспівмірними витрати позивача на правничу допомогу, оскільки «даний спір є спором незначної складності» (а.с. 178-183). Ухвалами Львівського апеляційного суду від 11 червня 2024 року та від 27 червня 2024 року відкрито апеляційні провадження за вищезгаданими апеляційними скаргами представника Страхової компанії (отримані сторонами 11-12.06.2024 року (а.с. 174-177) та 27.06-02.07.2024 року (а.с. 190-193), запропоновано учасникам справи протягом 15-ти днів подати до суду свої відзиви на ці апеляційні скарги та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 172-173, 188-189). Відзивів на апеляційні скарги та клопотань від сторін про апеляційний розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не поступало. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4); - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82); - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89). Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що: -20.01.2023 року в результаті зіткнення транспортного засобу «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_3 , з транспортним засобом марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , законним володільцем якого був позивач ОСОБА_2 , мала місце ДТП, винним у якій постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 09 лютого 2023 року визнано відповідача ОСОБА_3 (а.с. 6); -на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як власника транспортного засобу «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1 , згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів № 210060277 була застрахованою у Страховій компанії (зі страховим лімітом за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000 грн.; а.с. 9), яка вищезгадану ДТП визнала страховим випадком та виплатила 19.04.2023 року позивачу ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 47 471 грн. 78 коп.; -вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу позивача марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , значно перевищує його вартість до цього пошкодження і проводити його ремонтне відновлення економічно недоцільно. На твердження Страхової компанії (апелянта), ринкова вартість автомобіля позивача марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП (до утримання ним ушкоджень) становила 143 973 грн. 94 коп., що стверджується Звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеному 14.03.2023 року (а.с. 61-67), а після ДТП 94 002 грн. 16 коп., що стверджується Висновком вартості придатних залишків № 21830/1, також складеному 14.03.2023 року (а.с. 68-70). Не погодившись з вищенаведеними висновками, виходячи з засад змагальності сторін у цивільному судочинстві (ст. 12 ЦПК України) та у відповідності до положень, закріплених у статті 106 ЦПК України, позивач вправі був замовити з власності ініціативи висновок експерта на предмет визначення розміру збитків, заподіяних йому в результаті ДТП (що він і зробив, звернувшись 05.05.2023 року до судового експерта), а тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що«у Відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий Позивачем висновок, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно вибирати експерта для визначення розміру збитку», до уваги прийматися не можуть. На твердження позивача, ринкова вартість автомобіля позивача марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП (до утримання ним ушкоджень) становила 149 867 грн. 01 коп., а після ДТП утилізаційна вартість згаданого автомобіля становить 15 000 грн.: наведене стверджується Висновком експерта № 22356 від 16.05.2023 року, який позивачем було долучено до позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог (а.с. 12-40). Безспірним є те, що ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» є професійним оператором на ринку надання послуг зі страхування. Натомість, позивач ОСОБА_2 фактично є лише споживачем цих послуг, тобто слабшою стороною у правовідносинах зі Страховою компанією. Відзив Страхової компанії на позовну заяву не містить доводів, які б давали суду підстави для визнання вищезгаданого Висновку експерта № 22356 від 16.05.2023 року необґрунтованим або таким, що викликає сумніви в його правильності, а також не містить клопотання про призначення повторної експертизи (а.с. 52-59). Страхова компанія, фактично оспорюючи право позивача на проведення експертизи у судового експерта з власної ініціативи, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не подала своїх аргументованих заперечень (розрахунків тощо) на наведене у вищезгаданому Висновку експерта № 22356 від 16.05.2023 року, у якому міститься посилання на те, що судовий експерт обізнаний з тим, що даний Висновок … підготовлений для подальшого його подання до суду, а також з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок, передбаченою статтею 384 КК України (а.с. 12). В той же час, вищезгадані Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, від 14.03.2023 року (а.с. 61-67) та Висновок вартості придатних залишків № 21830/1 від 14.03.2023 року (а.с. 68-70) не містять посилання на те, що їх підготували для подальшого подання до суду, а також про те, що їхній автор (оцінювач) бере на себе певні зобов`язання щодо достовірності наведеного у цих Звіту … та Висновку … За вищенаведених обставин в їх сукупності суд першої інстанції при ухваленні ним оскаржуваного рішення вправі був прийняти до уваги саме Висновок експерта № 22356 від 16.05.2023 року (згідно якого вартість автомобіля позивача на момент ДТП становила 149 867 грн. 01 коп., а після ДТП утилізаційна вартість згаданого автомобіля становить 15 000 грн.), а не дані, які наведені у Звіті про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, від 14.03.2023 року (а.с. 61-67) та Висновку вартості придатних залишків № 21830/1 від 14.03.2023 року (згідно якого вартість автомобіля позивача після ДТП становить 94 002 грн. 16 коп.). Відтак, колегія суддів з урахуванням наведеного вище, приходить до висновку про відсутність підстав для призначення на стадії апеляційного розгляду справи судової автотоварознавчої експертизи автомобіля позивача марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 . Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання ним позову в частині заявлених до нього позовних вимог та про розгляд даної справи без його участі (а.с. 95). З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та 15 квітня 2024 року ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для відмови у задоволенні позовних вимог до Страхової компанії) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення. В поданому до суду першої інстанції позові зазначено, що позивач очікує понести 10 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. У Відзиві на позов, поданому до суду першої інстанції представником Страхової компанії, згаданий відповідач зазначає, що «співмірною щодо позовних вимог до Відповідача» є судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн. Однак, у цьому ж Відзиві на позов представник Страхової компанії зазначає, що «попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 10 000 грн. витрат на правову допомогу» (а.с. 59). На думку колегії суддів, тим самим згаданий відповідач погодився з доводами та розрахунками позивача стосовно того, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. є співмірною ізскладністю справи і ціною позову та відповідає критеріям розумності, виваженості та справедливості. Відтак, оскільки суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі і колегія суддів за підсумками апеляційного розгляду справи прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, то колегія суддів (з урахуванням вищенаведеного) також приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування чи зміни і додаткового рішення по даній справі від 03 червня 2024 року. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають. Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексурозмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року 3 028 грн. 00 коп. Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідачів сумарно 87 395 грн. 23 коп. заподіяної в ДТП шкоди. Відтак, ціна позову у цій справі складає 87 395 грн. 23 коп., що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп. х 250 = 757 000, 00 грн). Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 87 395 грн. 23 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 червня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 02 вересня 2024 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.