LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/2115/24

від 02.09.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 …

УХВАЛА 02 вересня 2024 року м. Київ справа №160/2115/24 адміністративне провадження №К/990/31278/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Губської О. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі №160/2115/24 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 23 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 15 червня 2017 року по 23 грудня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 15 червня 2017 року по 23 грудня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби з 15 червня 2017 року по 23 грудня 2023 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби з 1 червня 2017 року по 23 грудня 2023 року в сумі 10 190,71 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 12 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на вказані судові рішення. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, оскільки всупереч частині четвертій статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. За приписами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. У касаційній скарзі скаржник зауважує на тому, що позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. У цьому контексті Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. На основі цього Суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами. Тож ураховуючи предмет спору в цій справі, судовий збір за звернення з касаційною скаргою належить сплачувати на загальних засадах. Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (чинному на час звернення скаржника з касаційною скаргою) станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 2422,40 грн (3028 грн х 0,4 ) х 200%). Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Касаційна скарга подана в електронній формі, тому розмір ставки судового збору з пониженням у цій справі становить - 1937,92 грн (2422,40 грн*0,8). Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1937,92 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі №160/2115/24 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді М. В. Білак О. А. Губська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»