Ухвала КЦС ВС № 524/6996/23

УХВАЛА 27 серпня 2024 року м. Київ справа № 524/6996/23 провадження № 61-11305ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Гонтаром Валерієм Миколайовичем, на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовський Анатолій Григорович, про визнання недійсним договору довічного утримання, скасування заборони на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: 06 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Підставою, на якій подається касаційна скарга, ОСОБА_1 зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Разом з тим скаржник не зазначає який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норми права у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 400 ЦПК України). Ураховуючи наведене, заявникам необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2024 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393, 394 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков