Постанова Київський апеляційний суд № 760/18027/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/18027/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/12576/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 серпня 2024року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Слюсар Т.А., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року у складі судді Українця В.В., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 22 жовтня 2021 року між ТОВ "ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17046-10/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 13 січня 2023 року між ТОВ "ФК «Інвеструм» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до якого ТОВ "ФК «Інвеструм» відступає, ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13 січня 2023 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 400 грн, з яких: 7 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 400 грн - заборгованість за відсотками. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. 20 жовтня 2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2490600. Укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Підписанням кредитного договору відповідачка підтверджує, що вона ознайомилася з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ "Лінеура Україна", які розміщені на сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 05 травня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступає, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до Реєстру боржників від 05 травня 2023 року до договору факторингу № 05052023 від 05 травня 2023 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46 641 грн, з яких: 15 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 31 641 грн - заборгованість за відсотками. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року позов ТОВ "ФК "ЄАПБ" задоволено. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі адвокат Калінін С.К. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять доказів укладення відповідачкою з ТОВ "ФК "ЄАПБ" кредитних договорів. Крім того вказує про відсутність доказів укладення кредитних договорів в електронному вигляді, а саме отримання відповідачкою листа на електронну адресу та смс-повідомлення про здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, як і не містить справа того, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК «Інвеструм», при вході в особистий кабінет на сайті, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який вона сама зазначила. Заперечуючи факт укладення кредитних договорів, відповідачка вказує, що позивачем не долучено доказів про перерахунок коштів на її рахунок, що виключає можливість перевірити розмір заборгованість, порядок її нарахування, а також порядок та підстави нарахування відсотків за користування кредитом. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "ЄАПБ" вважає доводи викладені в ній необґрунтованими та просить рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як убачається зі справи, 22 жовтня 2021 року між ТОВ "ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 17046-10/2021(а.с. 8-9). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки (а.с. 8-9). Відповідно до п.п. 1.7. п. 1 кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті товариства www.zecredit.ua. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 13 січня 2023 року між ТОВ "ФК «Інвеструм» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до якого ТОВ "ФК «Інвеструм» відступає, ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 12-14). Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13 січня 2023 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 400 грн, з яких: 7 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 400 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 16). 20 жовтня 2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2490600 (а.с. 22-28). Укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Підписанням кредитного договору відповідач підтверджує, що відповідачка ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ "Лінеура Україна", які розміщені на сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил. 05 травня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступає, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до Реєстру боржників від 05 травня 2023 року до договору факторингу № 05052023 від 05 травня 2023 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46 641 грн, з яких: 15 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 31 641 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 36). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому наявні правові підстави для їх задоволення. Висновок суду про задоволення позовних вимог зроблено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України). У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судом першої інстанції правильно встановлено, що договір про надання фінансового кредиту № 17046-10/2021 від 22 жовтня 2021 року та договір № 2490600 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20 жовтня 2021 року в електронній формі (за допомогою електронного підпису). У справі відсутні докази на спростування обставин, зазначених позивачем. Виписки із рахунку про відсутність зарахування коштів в сумі 22 400 грн та 46 641 грн на картку відповідачки не надано суду. Згідно розрахунками заборгованості за кредитними договорами ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ, яка перейшла останній від ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Лінеура Україна". Відповідно до умов кредитних договорів, які є чинними та не оспорені відповідачкою, надано кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності відповідно до яких остання зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цими договорами. Так, у розрахунку заборгованості по договору про надання фінансового кредиту відображено порядок нарахування процентів, який передбачений договором. Відповідно до п.п. 1.1.,1.3. кредитного договору № 17046-10/2021, товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 7 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в пор та на умовах, визначених цим Договором. За користування кредитом Клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.50% (процентів) на добу. Відповідно до п.п. 1.2 мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 18 днів, тобто до 08.11.2023. Пунктом 4.3. передбачено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь- якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору. У Кредитному договорі укладеному з ТОВ "Лінеура Україна" № 2490600 передбачено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000 грн, строк кредиту 16 днів. Відповідно до п 1.4.1. стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижена процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується на таких умовах. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2024 по справі № 911/94/23 зазначено: «...договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. Кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони. Таким чином умовами кредитного договору та додатками до нього передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів й саме через неналежне виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань було нараховано відсотки за користування кредитними коштами на умовах та у розмірі погодженому сторонами. Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Як уже було встановлено, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" на підставі укладення договорів факторингу з ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Інвеструм" (а.с. 12-14, 32-34) набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 17046-10/2021 від 22 жовтня 2021 року - 22 400 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 400 грн - заборгованість за відсотками та № 13012023 від 13 січня 2023 року - 46 641 грн, з яких: 15 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 31 641 грн - заборгованість за відсотками. Доказів того, що договори факторингу укладені з ТОВ «ФК» ЄАПБ» визнано недійсним суду не надано, а тому колегія суддів вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло статус нового кредитора за кредитними договорами, які також є чинними. Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не допущено порушення вимог процесуального законодавства при розгляді справи, що дають підстави відповідно до пункту 3, 7 частини першої статті 376 ЦПК України для обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: