Ухвала Велика Палата ВС № 400/2304/20

УХВАЛА 28 серпня 2024 року м. Київ Справа № 400/2304/20 Провадження № 11-141за24 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Гриціва М.І., суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А. перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і ВСТАНОВИЛА: 25 червня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 400/4670/21. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 400/4670/21 (провадження № 11-135за24) призначено до розгляду судді-доповідачу Желєзному І. В. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 липня 2024 року у цій справі відмовила у прийнятті до розгляду апеляційної скарги. Позатим, під час розгляду цієї «апеляційної» скарги було встановлено, що скаржник у прохальній частині скарги просив Велику Палату переглянути судові рішення судів попередніх інстанцій у справі 400/2304/20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями скаргу в частині перегляду рішень у справі № 400/2304/20 призначено судді-доповідачу Гриціву М. І. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 12 липня 2024 року «апеляційну» скаргу залишив без руху та запропонував усунути недоробки скарги. Скаржнику необхідно було уточнити, чи оскаржує він судові рішення у справі № 400/2304/20, якщо так, то зазначити, які докази та/або обставини неповно чи неправильно були встановлені і досліджені у цій справі, та в чому полягає неправильне застосування норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, або вказати, чи може суд вважати, що обґрунтування, наведені в апеляційній скарзі у справі № 400/4670/21, стосуються і справи № 400/2304/20. У строк встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були в ній зазначені. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку пенсії з 01 травня 2020 року; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» №251 від 01 квітня 2020 року (далі - Постанова № 251), з 01 травня 2020 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області щороку проводити перерахунок пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06 жовтня 2020 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року. Зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови № 251, з 01 травня 2020 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовив. ГУ ПФУ в Миколаївській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції і подало апеляційну скаргу. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 лютого 2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року в частині визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% скасував. Ухвалив у цій частині нове рішення, яким позов задовольнив частково. Абзац третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції виклав в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» № 251 від 01 квітня 2020 року, з 01 травня 2020 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням раніше виплачених сум". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження. Підставою для цього стало подання скарги на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що ця справа має для нього особисте виняткове значення, позаяк існують великі недораховані суми пенсії та моральні втрати. У КАС України визначений вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду. Відповідно до частини третьої статті 23 КАС України у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції. Частиною четвертою статті 22 цього Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають. Зі змісту та спрямованості аргументів скарги ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду не лише переглянула оскаржене рішення суду апеляційної інстанції, але перед тим проревізувала і переглянула ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги скаржника. За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Сулу, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що судове рішення суду апеляційної інстанції і особливо ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження з перегляду судово рішення суду апеляційної інстанції , не є тими видами судових рішень, що підлягають одночасному оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду. Доводи і аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали. У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції , з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Отже, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику. Керуючись статтями 24, 166, 167, 344, 346 Кодексу адміністративного судочинства України Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Гриців Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков Ж. М. Єленіна С. О. Погрібний І. В. Желєзний О. В. Ступак Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач В. В. Король О. С. Ткачук С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич О. В. Кривенда Є. А. Усенко