LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС205/1451/22

від 30.08.2024 · Цивільна
Резолютивна:Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року та постанови Дніпровськ…

УХВАЛА 30 серпня 2024 року м. Київ справа № 205/1451/22 провадження № 61-11979ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування рішення, скасування державної реєстрації, стягнення моральної шкоди, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан, ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. Разом із касаційною скаргою подає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що останній пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року надійшов до електронного кабінету заявника 29 липня 2024 року, з причин, які не залежали від волі заявника. На підтвердження зазначених обставин додає свої заяви про видачу копії судового рішення та картку руху документа. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ураховуючи наведені заявником обставини, а також те, що за інформацією, яка міститься на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року зареєстровано 30 липня 2024 року, а надання загального доступу забезпечено 31 липня 2024 року, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

2. Водночас подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що касаційна скарга потребує уточнення в частині її обґрунтування. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Разом із цим, у змісті касаційної скарги не наведено вмотивованого обґрунтування підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд роз`яснює заявниці, що посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним. При цьому, у скарзі лише викладено обставини справи, процитовано норми законодавства, натомість заявник не вказує щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду, не наводить обґрунтованих мотивів її неправильного застосування судом апеляційної інстанції, а також не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновку Верховного Суду щодо цієї норми у цій справі буде мати для вирішення спору по суті. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник, при цьому формальна вказівка на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Таким чином, заявникові необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали та уточненням обґрунтування касаційної скарги, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»