Постанова Одеський апеляційний суд № 492/223/24

Номер провадження: 33/813/1654/24 Номер справи місцевого суду: 492/223/24 Головуючий у першій інстанції Миргород В.С. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.08.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П., захисника особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-1 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-1 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі без встановлення вини особи, яка притягається до відповідальності, посилаючись на положення ст.38 КУпАП та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2026, виходив з того, що датою вчинення правопорушення є 13.11.2023, а дата надходження справи до суду - 15.03.2024, дійшов висновку, що на момент розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився. Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2024 та закрити провадження, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, ОСОБА_2 зазначила, що в день призначення розгляду справи (22.04.2024) з 09.00 до 16:30 вона перебувала в приміщенні суду, чекаючи на судове засідання. Приблизно о 15:00 годині головуюча суддя, повернувшись із зали судових засідань, запросила її до кабінету, де пояснила, що не встигає, адже слухає кримінальну справу, по якій чекають учасники в залі, оглянула протокол та, не розглянувши її письмові пояснення з додатками, проголосила, що вбачає підстави для закриття провадження у справі через закінчення строків. Секретар запропонувала їй ( ОСОБА_2 ) написати заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків, чого вона не зробила, оскільки не вчиняла того, в чому її звинувачують. З вказаної дати їй не було відомо яке рішення було ухвалено по справі, текст його їй не надсилався та не вручався. Лише 14.05.2024 за власною заявою вона отримала копію оскаржуваної постанови суду. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що провадження по справі доцільно було закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, зазначала, що: -суд першої інстанції не досліджував матеріали справи та помилково дійшов висновку про доцільність закриття провадження через закінчення строків, що автоматично свідчить про те, що суд визнав її винною у вчиненні правопорушення за ст.173-1 КУпАП; -матеріали справи містять докази невідповідності змісту протоколу від 01.02.2024 дійсності, відсутність в обставинах 19.12.2023 події та складу правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, зокрема - відсутність вини ОСОБА_2 , відсутність розповсюдження нею чуток, тим паче, неправдивих, і таких, що викликають паніку чи порушують громадський порядок; - у протоколі в якості свідків зазначені ОСОБА_3 , яка неправильно трактувала засновані на письмових доказах слова ОСОБА_2 у приватній розмові з двома знайомими, та ОСОБА_4 , який взагалі не був присутній на місці події. Пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не містять жодної конкретики про те - де, коли і що саме ОСОБА_2 , нібито, говорила неправдиве відносно ОСОБА_8 , та як це, нібито, викликало у односельців паніку; - в матеріалах справи відсутні: дані про те, що озвучена ОСОБА_2 в магазині інформація була неправдивою; докази того, що вказана інформація була озвучена з метою викликати паніку чи порушення громадського порядку; покази жодного з сусідів ОСОБА_2 та односельців, які б доводили наведене в протоколі; - анкетні дані ОСОБА_2 зазначені судом невірно. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Чіканчі О.І. в інтересах ОСОБА_2 підтримала клопотання про поновлення строку, доводи і вимоги апеляційної скарги. Потерпіла ОСОБА_8 , будучі належним чином повідомленою про слухання справи, в судове засідання не з`явилась, що з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП не є перешкодою до розгляду справи. Висновки щодо строків на апеляційне оскарження Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Частина 1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. З матеріалів справи встановлено, що 01.02.2024 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-1 КУпАП. 15.02.2024 матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Арцизького районного суду Одеської області. Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 19.02.2024 задоволено заяву судді Гусєвої Н.Д. про самовідвід. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.02.2024 справу направлено для розгляду до Саратського районного суду Одеської області. 15.03.2024 справа надійшла до Саратського районного суду Одеської області. Справа була призначена до розгляду на 15.04.2024. 15.04.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 15.04.2024. 15.04.2024 слухання справи відкладено на 22.04.2024 на 11.00, про що була повідомлена ОСОБА_2 (а.с.40). 22.04.2024 ОСОБА_2 через канцелярію суду надала письмові пояснення. Що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду. За довідкою суду від 22.04.2024 у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання фіксування судового процесу не здійснювалося (а.с.93). 22.04.2024 справа розглянута за відсутністю особи, яка притягається до відповідальності. Відповідно до доставки про доставку електронного листа від 25.04.2024 о 16:54 постанова суду від 22.04.2024 була доставлена до електронної скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресу яку ОСОБА_2 надала суду власноруч, зазначивши її у клопотанні (а.с.41,96). 14.05.2024 ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про вручення їй наручно копії постанови суду, у зв`язку з тим, що їй невідоме яке рішення прийнято судом, копія судового рішення їй не надсилалась, її не запрошували до суду задля його вручення. В той же день (14.05.2024) ОСОБА_2 отримала копію оскаржуваної постанови суду, про що розписалась (а.с.98). 18.05.2024 ОСОБА_2 скерувала до суду засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Отже, подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідного судового рішення, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Слід зазначити, що строк на апеляційне оскарження постанови суду відповідно до вимог ст.294 КУпАП обчислюється з дня її винесення. Водночас, за позицією апеляційного суду, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого судом рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для його поновлення. Враховуючи доводи клопотання про поновлення строку та наведені обставини, з метою забезпечення права ОСОБА_2 на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2024. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП). Суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про закриття провадження по справі, послався на положення ст.38 КУпАП та рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 та зазначив, що встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. З висновком суду першої інстанції про не вирішення питання про доведеність вини особи у разі закриття провадження у справі апеляційний суд не може погодитись, з огляду на таке. Так, з правового аналізу положень ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні зазначеного правопорушення, про що повинно бути зазначено в мотивувальній частині постанови. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, від 16.04.2019 у справі №927/623/18. Більш того, ст. 38 КУпАП, на яку надано науково-консультативний висновок НКР при ВАСУ від 06.11.2017, міститься в Главі 4 КУпАП «Накладення адміністративного стягнення», яка визначає принципи та порядок накладення адміністративного стягнення, у тому числі і строки накладення стягнення. На особу, яка не вчинила адміністративного правопорушення, не може бути накладено адміністративне стягнення, а тому до неї не може застосовуватись положення Глави 4 та відповідно ст.38 КУпАП. Крім того, аналіз положень ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому, суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 «Лутц проти Німеччини»). З урахуванням наведеного, встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав. Натомість, місцевим судом в порушенні вимог ст.280 КУпАП не встановлені фактичні обставини справи, не досліджені докази по справі та не зроблений висновок про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. За матеріалами цієї справи ОСОБА_2 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. За змістом диспозиції статті 173-1 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Під поширенням недостовірної інформації розуміється поширення такої інформації, яка не відповідає дійсності. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності. Отже, обов`язковим елементом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку, не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП. Термін «паніка» визначається як психічний стан людей, не свідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації. При цьому, небезпека - це можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи тощо. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №009505 від 01.02.2024 вбачається, що ОСОБА_2 19.12.2023 близько 14:00 год, перебуваючи у магазині «Крамниця Бар», розташованому за адресою: вул.Центральна, буд.133, с.Теплиця, Болградського району, Одеської області, розповсюджувала неправдиву інформацію щодо начальника Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Теплицької селищної ради Болградського району Одеської області ОСОБА_8 , що вона нібито підроблює офіційні документи та підписи, у зв`язку з чим у населення Теплицької громади викликало паніку і страх, що їх офіційні документи підроблять. В якості свідків в протоколі зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За письмовими поясненнями ОСОБА_3 (продавець у магазині «Крамниця Бар» та мешканка с.Теплиця) від 23.01.2024 вона 19.12.2023 була свідком того, що ОСОБА_2 розповідала відвідувачам її магазину «Крамниця Бар» про те, що співробітники Теплицького ЦНАП, а саме: гр. ОСОБА_8 виписала останню та інших мешканців села з їх домоволодінь незаконно. Почувши це від ОСОБА_2 , вона злякалась, що також була незаконно виписана з свого домоволодіння гр. ОСОБА_8 , але в подальшому дізналась, що це були лише чутки гр. ОСОБА_2 (а.с.5). За письмовими поясненнями ОСОБА_4 (мешканець с.Теплиця) від 23.01.2024 він 19.12.2023 знаходився в магазині «Крамниця Бар», коли до магазину зайшла ОСОБА_2 та почала розповідати йому та іншим покупцям магазину, що ОСОБА_8 , будучі керівником Теплицького ЦНАП, незаконно виписала її та інших мешканців села з їх домоволодінь та те, що ОСОБА_8 підроблює підписи на документах. Почувши слова ОСОБА_2 , він злякався, що його також могли незаконно виписати. В подальшому він дізнався, що ОСОБА_2 казала неправду (а.с.6). Крім того, за поясненнями ОСОБА_5 від 18.01.2023, яка є мешканкою м.Арциза та працівником Теплицької селищної ради, їй стало відомо від жителів села, що ОСОБА_2 розповсюджує неправдиві чутки відносно ОСОБА_8 про те, що вона, користуючись своїм службовим становищем, підроблює документи. Ці неправдиві чутки ОСОБА_2 розповсюджує через особисту неприязнь до ОСОБА_8 (а.с.7). За поясненнями ОСОБА_6 від 18.01.2024, яка є мешканкою с.Главани та працює адміністратором Теплицького ЦНАП, вона неодноразово чула як ОСОБА_2 розповсюджувала чутки, які є неправдиві, про те, що ОСОБА_8 , користуючись своїм службовим становищем, підроблює документи в с.Теплиця (а.с.8). За поясненнями ОСОБА_7 від 19.01.2024, який є мешканцем с.Садове та обіймає посаду заступника сільського голови с.Теплиця, йому стало відомо, що ОСОБА_2 розповсюджувала неправдиві чутки відносно ОСОБА_8 про те, що вона, користуючись своїми службовими повноваженнями, підробляє документи, а також підсунула пустий бланк її сину, щоб той його підписав. Також додав, що ОСОБА_2 розповсюджує неправдиві чутки про ОСОБА_8 через особисту неприязнь до неї, хоча ніяких сторонніх документів та пустих бланків її сину для підписання не надавались, також ОСОБА_2 знаходилась біля свого сина в момент підписання ним документів (а.с.9). За поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 01.02.2024 (мешканців с.Теплиця) вони були запрошені 01.02.2024 в якості понятих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за порушення ст.173-1 КУпАП, а саме розповсюдження неправдивих чуток. В їх присутності ОСОБА_2 було роз`яснено причина та підстава складання протоколу, але від підпису протоколу вона відмовилась (а.с.10,11). За довідкою-характеристикою Теплицької сільської ради від 02.02.2024 ОСОБА_2 не працевлаштована та постійно конфліктує з сусідами та мешканцями села (а.с.15). 18.01.2024 ОСОБА_8 звернулась до начальника ВП №1 Болградського районного відділу в Одеській області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за розповсюдження неправдивих чуток відносно неї (а.с.3). При цьому, 18.01.2023 ОСОБА_8 надала власні письмові пояснення, за якими вона пояснила, що працює керівником ЦНАП при Теплицькій ОТГ та до неї неодноразово зверталась мешканка села Теплице ОСОБА_2 , яка вимагала від неї, щоб вона прописала її в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , що вона зробити не може через відсутність у ОСОБА_2 відповідних документів. Також остання неодноразово розповсюджувала про неї неправдиві чутки про те, що вона, користуючись службовими повноваженнями, заважає останній в оформленні допомоги особам з інвалідністю, так як син ОСОБА_2 є особою з обмеженими можливостями. Також остання розповсюджувала чутки, що вона підроблює документи, про що їй відомо зі слів мешканців с.Теплиця (а.с.4). Інших доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, матеріали справи не містять. Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи на предмет належності та допустимості, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що за змістом протоколу від 01.02.2024 безпосередніми свідками подій за участю ОСОБА_2 , що відбувались 19.12.2023, зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є мешканцями с.Теплиця. При цьому, письмові пояснення ОСОБА_3 надані суду у копії, яка належним чином не завірена, тому у розумінні процесуального законодавства ні є належним та допустимим доказом у справі. Аналізуючи зміст наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 щодо поширення ОСОБА_2 неправдивих чуток, на переконання апеляційного суду, матеріалами справи не доведено наявність у діях останньої такого елементу об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, як наслідок у виді можливості виклику паніки серед населення. По-перше, слід зазначити, що взагалі така інформація як підроблення документів та підписів, попри її неправдивість, в силу свого змісту не могла викликати у людини нестримний страх чи неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації (викликати паніку). По-друге, судом враховано, що диспозиція ст.173-1 КУпАП передбачає наявність обов`язкового елементу - можливість викликати паніку саме серед населення. При цьому, населення - сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території, у даному випадку - це с.Теплиця. Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ні є мешканцями с.Теплиця, тому їх пояснення не є належними доказами у справі. Щодо письмових пояснень ОСОБА_4 судом враховані заперечення апелянта щодо присутності свідка ОСОБА_4 на місці події під час її приватного спілкування із знайомими. Крім того, пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не містять відомостей щодо дати події, зокрема, що описані ними обставини мали місце саме 19.12.2023 у магазині «Крамниця Бар», що інкримінується ОСОБА_2 . Також враховано, що вказані особи 19.12.2023 на місці події не були присутні та не є свідками події, що інкримінується ОСОБА_2 . Слід зазначити, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. Разом з тим, вказаніособи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стосуються лише факту складення відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення та є належним доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається наявність непогодження ОСОБА_2 з рішеннями ЦНАП Теплицької ОТГ (начальником якого є потерпіла ОСОБА_8 ) та Теплицької сільської ради щодо зміни поштової адреси житлового будинку, в якому вона проживає. Слід звернути увагу на необхідність розмежування фактів та оціночних суджень і наголосити на неможливості притягнення до відповідальності за висловлювання останніх. Наявними матеріалами справи не підтверджено належними та беззаперечними доказами поширення ОСОБА_2 неправдивих чуток, що поширювач спірного повідомлення умисно діяв саме з метою поширення неправдивих чуток, які могли посіяти паніку чи порушення громадського порядку. На переконання апеляційного суду, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого ОСОБА_2 діяння не підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. Як убачається зі змісту ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. За вищевказаних обставин протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. З урахуванням наведеного, суд не може покласти в основу обвинувачення протокол про адміністративне правопорушення. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі. При цьому, апеляційний суд враховує те, що у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський Суд зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Апеляційний суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, не підтверджуються доказами, які поза розумним сумнівом підтверджують її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне постанову Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2024 - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_2 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Саратського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Постанову Саратського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-1 КУпАП, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Артеменко