Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 951/364/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 951/364/24 пров. № А/857/16661/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Мікули О.І., Курильця А.Р., за участю секретаря судового засідання Прачук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2024 року (головуючий суддя Гриновець О.Б., смт. Козова Тернопільської області) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2028182 від 29.04.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати. Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2024 року задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2028182 від 29.04.2024 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати. В апеляційній скарзі зазначає, що 29.04.2024 позивач керував ТЗ та був не пристебнутий ременем пасивної безпеки чим порушив п.2.3 «в» ПДР України. Поліцейським СПД (м. Козова ) інспектор поліції ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії ЕНА № 2028182 від 29.04.2024 р. за ч.5. ст.121 КУпАП та накладено та позивача cтягнення в розмірі 510 грн. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, бо зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз`яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278,279 КУпАП. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.93 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР України). Відповідно до п. 2.3. ПДР Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі. Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а саме накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До матеріалів справи долучено відеоматеріали на диску DVD-R. Також, при винесенні постанови, позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Також позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2028182 29.04.2024 о 12:22 на вул. Михайла Грушевського в смт. Козова Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3. в ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. У зв`язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510, 00 грн. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, суд слушно зауважив, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до пункту 2.3. в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Задовольняючи позовні вимоги, з чим погодилась колегія судів, суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не надав жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР України, в тому числі не виконання вимог пункту 2.3. в ПДР України. Такі докази не надані і суду апеляційної інстанції. А з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки. Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд першої інстанції підставно вважав, що відповідачем по справі не було надано належних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, яке виразилось у порушенні пункту 2.3. в ПДР України, відтак ГУ НП в Тернопільській області не довело правомірність винесення оскаржуваної постанови. Наявність лише самої постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи. З огляду на викладені вище обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2024 по справі №951/364/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді О.І. Мікула А.Р. Курилець